Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Йорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії у вісімнадцятому році Йосафата, царя юдейського, і царював 12 років.
Він чинив зло в очах Господніх, однак же не так, як його батько й мати, бо він звалив стовпа Ваала, що був поставив його батько.
He did what was evil in the LORD’s sight, but not to the same extent as his father and mother. He at least tore down the sacred pillar of Baal that his father had set up.
Та все ж держався він цупко гріхів, в які Єровоам, син Навата, ввів Ізраїля, і не відступив від них.
Nevertheless, he continued in the sins that Jeroboam son of Nebat had committed and led the people of Israel to commit.
Моавський цар Меса мав великі стада і платив ізраїльському цареві як данину 100 000 ягнят і вовну із 100 000 баранів.
King Mesha of Moab was a sheep breeder. He used to pay the king of Israel an annual tribute of 100,000 lambs and the wool of 100,000 rams.
Як же вмер Ахав, моавський цар збунтувався проти ізраїльського царя.
But after Ahab’s death, the king of Moab rebelled against the king of Israel.
Вирушив цар Йорам того часу з Самарії та й зробив перегляд усього Ізраїля,
So King Joram promptly mustered the army of Israel and marched from Samaria.
а Йосафатові, юдейському цареві, послав так сказати: “Моавський цар збунтувався проти мене; чи не підеш зо мною на війну проти моавитян?” Той відповів: “Піду. Як ти, так і я; як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.”
On the way, he sent this message to King Jehoshaphat of Judah: “The king of Moab has rebelled against me. Will you join me in battle against him?”
And Jehoshaphat replied, “Why, of course! You and I are as one. My troops are your troops, and my horses are your horses.”
And Jehoshaphat replied, “Why, of course! You and I are as one. My troops are your troops, and my horses are your horses.”
Далі спитав: “Якою дорогою вирушимо?” Другий відповів: “Дорогою через едомську пустиню.”
Then Jehoshaphat asked, “What route will we take?”
“We will attack from the wilderness of Edom,” Joram replied.
“We will attack from the wilderness of Edom,” Joram replied.
От і двигнулися ізраїльський цар, юдейський цар та едомський цар. Ішли вони сім день обходом, і не стало води для війська й для скоту, що йшов за ними.
The king of Edom and his troops joined them, and all three armies traveled along a roundabout route through the wilderness for seven days. But there was no water for the men or their animals.
Ізраїльський цар і каже: “Біда! Скликав Господь трьох царів докупи, щоб видати їх Моавові в руки.”
“What should we do?” the king of Israel cried out. “The LORD has brought the three of us here to let the king of Moab defeat us.”
Йосафат же каже: “Чи нема тут якогонебудь Господнього пророка, щоб нам спитати Господа через нього?” І відповів один із слуг ізраїльського царя: “Є тут Єлисей, син Сафата, що подавав Іллі воду на руки.”
Каже Йосафат: “У цього є слово Господнє.” От і пішли до нього ізраїльський цар і Йосафат, і едомський цар.
Jehoshaphat said, “Yes, the LORD speaks through him.” So the king of Israel, King Jehoshaphat of Judah, and the king of Edom went to consult with Elisha.
Єлисей і каже ізраїльському цареві: “Що мені з тобою діяти? Іди до пророків батька твого та до пророків матері твоєї.” Цар же ізраїльський йому на те: “Та ні бо! Господь скликав трьох царів, щоб видати їх Моавові в руки!”
Єлисей каже: “Так певно, як живе Господь сил, що йому служу, якби я не важив на Йосафата, юдейського царя, то я б на тебе й не споглянув і не подивився.
Elisha replied, “As surely as the LORD Almighty lives, whom I serve, I wouldn’t even bother with you except for my respect for King Jehoshaphat of Judah.
Покличте лишень мені грача на гуслах.” І як вдарив той у струни, зійшла рука Господня на Єлисея,
і він мовив: “Так говорить Господь: Копайте в цій долині рови за ровами!
and he said, “This is what the LORD says: This dry valley will be filled with pools of water!
Так бо говорить Господь: Ви не побачите ні вітру, ні дощу, а долина ця наповниться водою, так що питимете ви, ваше військо й ваш скот.
You will see neither wind nor rain, says the LORD, but this valley will be filled with water. You will have plenty for yourselves and your cattle and other animals.
Та це ще мала річ у Господа: він видасть Моава вам у руки.
But this is only a simple thing for the LORD, for he will make you victorious over the army of Moab!
Ви зруйнуєте міста-твердині, всі кращі міста, позрубуєте плодючі дерева, позабиваєте джерела і всяке добре поле занапастите камінням.”
You will conquer the best of their towns, even the fortified ones. You will cut down all their good trees, stop up all their springs, and ruin all their good land with stones.”
І справді, другого дня вранці, коли ото приносять офіру, прийшла вода зо сторони Едому і земля сповнилась водою.
The next day at about the time when the morning sacrifice was offered, water suddenly appeared! It was flowing from the direction of Edom, and soon there was water everywhere.
Як же довідалися моавитяни, що царі наступають їх воювати, скликали всіх, що надавались до зброї, та й інших, і отаборились на границі.
Meanwhile, when the people of Moab heard about the three armies marching against them, they mobilized every man who was old enough to strap on a sword, and they stationed themselves along their border.
Вставши вранці, як зійшло сонце над водою, дивляться моавитяни — аж перед ними вода червона, немов кров,
But when they got up the next morning, the sun was shining across the water, making it appear red to the Moabites — like blood.
от і кажуть: “Це кров! Певно царі вдарили один на одного й вчинили різанину між собою. Нуте ж тепер на здобич, моавитяни!”
“It’s blood!” the Moabites exclaimed. “The three armies must have attacked and killed each other! Let’s go, men of Moab, and collect the plunder!”
Та як вони наблизились до ізраїльського табору, ізраїльтяни встали й вдарили на моавитян так, що ті кинулися врозтіч від них. Вони ж уганяли за моавитянами й громили їх.
Міста поруйнували, кидали кожний по каменеві на всяке добре поле, аж поки його не позакидали, позабивали всі джерела, повирубували плодючі дерева. Зостались тільки камінні мури з Кір-Харесету, та й ті пращовики обступили й заходилися розбивати.
They destroyed the towns, covered their good land with stones, stopped up all the springs, and cut down all the good trees. Finally, only Kir-hareseth and its stone walls were left, but men with slings surrounded and attacked it.
Побачив моавський цар, що не може далі воювати, тож узяв з собою 700 чоловік, озброєних мечами, щоб пробитись до едомського царя; та не пощастило їм це.
When the king of Moab saw that he was losing the battle, he led 700 of his swordsmen in a desperate attempt to break through the enemy lines near the king of Edom, but they failed.
Тоді він узяв свого первородного сина, що мав царювати після нього, і приніс його у всепалення на мурі. Це призвело до великого гніву на ізраїльтян, що відійшли від нього й повернулись у свою землю.