Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Царів 3) | (2 Царів 5) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • Одна з жінок пророчих учнів, голосячи, промовила до Єлисея: “Мій чоловік, твій слуга, помер, а ти знаєш, що він, твій слуга, боявся Господа; тепер же прийшов позичальник і хоче забрати моїх обох хлопців у невольники.”
  • Жена одного ученика пророков кричала Елисею:
    — Твой слуга, мой муж, умер, и ты знаешь, что он чтил Господа. А теперь его заимодавец пришел, чтобы забрать обоих моих мальчиков в рабство.
  • Єлисей сказав їй: “Що маю тобі зробити? Скажи мені, що є в тебе в хаті?” Вона ж на те: “Нема нічого в твоєї слугині, крім посуди з олією.”
  • Елисей ответил ей:
    — Как мне помочь тебе? Скажи мне, что у тебя есть дома?
    — У твоей служанки ничего нет, — сказала она, — лишь горшок масла.
  • А він їй: “Іди, напозичай по всіх твоїх сусідах посудів, та щоб були порожні, і назбирай чимало!
  • Елисей сказал ей:
    — Ступай и попроси у соседей пустые сосуды, да набери их побольше.
  • Тоді ввійдеш, замкнеш за собою й за своїми синами двері й наллєш у всі ті посуди. Коли котрий буде повний, відставиш набік.”
  • Потом войди и запри за собой и за сыновьями дверь. Наливай масло в сосуды и, наполнив сосуд, отставляй в сторону.
  • Пішла вона від нього та й зачинила двері за собою і за своїми синами. Вони їй подавали, а вона наливала.
  • Она пошла и заперла дверь за собой и сыновьями. Они подносили ей сосуды, а она наливала.
  • А як посуди були повні, каже своєму синові: “Подай мені ще посуд.” Той їй: “Нема вже більш посуду.” І не текло більш олії.
  • Когда все сосуды наполнились, она сказала сыну:
    — Дай мне еще один.
    Но он ответил:
    — Ни одного сосуда больше нет.
    И масло перестало течь.
  • Пішла вона й розповіла про це Божому чоловікові, а він і каже: “Іди, продай олію й заплати твою позичку, а з останку житимеш сама й твої сини.”
  • Она пошла и рассказала Божьему человеку, а он сказал:
    — Пойди, продай масло и расплатись с долгами, а на то, что останется, ты с сыновьями сможешь жить.
  • Одного дня, коли Єлисей проходив через Шунам, якась багата жінка, що там жила, принукала його щось з'їсти. І так щоразу, як іде було проз, заверне туди підживитись.
  • Однажды Елисей отправился в Шунем. Там жила одна богатая женщина, которая уговорила его остаться поесть. И всякий раз, проходя мимо, он останавливался там поесть.
  • І каже вона раз своєму чоловікові: “Я певна, що цей Божий чоловік, що попри нас завжди проходить, свята людина.
  • Она сказала мужу:
    — Я знаю, что человек, который часто заходит к нам, — святой Божий человек.
  • Тож збудуймо невеличку верхню світлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільця й каганець, щоб він, як зайде колись, міг там притулитись.”
  • Давай сделаем на крыше маленькую комнату и поставим туда постель, стол, стул и светильник для него. Тогда он сможет останавливаться там всякий раз, когда будет заходить к нам.
  • Одного дня прийшов він і зайшов у верхню світлицю та й спочивав там.
  • Однажды, когда Елисей пришел туда, он поднялся в комнату и лег.
  • І сказав своєму слузі Гехазі: “Поклич но сюди тую шунамійку.” Той покликав, і вона стала перед ним.
  • Потом сказал своему слуге Гиезию:
    — Позови эту шунамитянку.
    Он позвал ее, и она пришла к нему.
  • Єлисей мовив до нього: “Скажи їй: Оце ти так горливо дбаєш про нас. Що хочеш, щоб я зробив для тебе? Може щось сказати за тебе цареві або начальникові над військом?” Та вона відповіла: “Я живу собі серед мого народу!”
  • Елисей сказал ему:
    — Скажи ей: «Ты так хлопотала ради нас. Что для тебя сделать? Может, замолвить о тебе слово перед царем или начальником войска?»
    Она ответила:
    — Я живу среди своего народа.
  • Спитав він: “Що ж би таке їй зробити?” Гехазі відповів: “Та ось сина нема у неї, чоловік же її старий.”
  • — Что же сделать для нее? — спросил Елисей.
    Гиезий сказал:
    — Да вот, сына у нее нет, а муж уже стар.
  • Єлисей сказав: “Поклич її.” Той покликав, і стала вона на дверях.
  • Тогда Елисей сказал:
    — Позови ее.
    Он позвал ее, и она встала в дверях.
  • І сказав Єлисей: “Через рік о цій порі пригортатимеш сина.” Вона ж каже: “Ні, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй твоєї слугині!”
  • — Примерно в это время в следующем году, — сказал Елисей, — ты будешь держать на руках сына.
    — Нет, мой господин, — возразила она, — не обманывай свою служанку, Божий человек!
  • Але зачала жінка й вродила своєчасно сина, як раз о ту пору, коли Єлисей сказав їй.
  • Но вот, эта женщина забеременела, и в следующем году, примерно в это время, родила сына, как и сказал ей Елисей.
  • Як же хлопчик підріс, пішов одного дня до батька до женців,
  • Ребенок подрос. Однажды он вышел к отцу, который был со жнецами.
  • і кволиться батькові: “Ой голова моя, голова моя!” Той же сказав слузі: “Одведи його до матері.”
  • — Моя голова! Моя голова! — сказал он отцу.
    Отец велел слуге:
    — Отнеси его к матери.
  • Взяв він хлоп'я та й одвів до матері. І сиділо воно аж до полудня на колінах у неї, і вмерло.
  • Слуга поднял его и отнес к матери. Ребенок сидел у нее на коленях до полудня, а потом умер.
  • Тоді пішла вона нагору, поклала його у Божого чоловіка на ліжку, зачинила двері й вийшла;
  • Она поднялась и положила его на постель Божьего человека, заперла дверь и вышла.
  • покликала свого чоловіка та й каже: “Пришли мені котрогось із слуг з ослицею; поїду притьмом до Божого чоловіка, а тоді повернусь.”
  • Затем она позвала мужа и сказала:
    — Прошу, пошли мне одного из слуг и осла, чтобы мне быстро съездить к Божьему человеку и вернуться.
  • Він же каже: “Чого тобі йти до нього? Хіба сьогодні новомісяччя чи субота?” Та вона відповіла: “Бувай мені здоров!”
  • — Зачем ходить к нему сегодня? — спросил он. — Сегодня же не праздник Новолуния, не суббота.10
    — Все будет хорошо, — ответила она.
  • Осідлавши ослицю, сказала слузі: “Рушай небарно! Та не зупиняйся в дорозі, хібащо тоді, як тобі скажу.”
  • Она оседлала осла и сказала слуге:
    — Веди. Не останавливайся, пока не скажу.
  • Поїхала вона й прибула до Божого чоловіка на Кармель-гору. Як же побачив її Божий чоловік здалека, сказав своєму слузі Гехазі: “Та це ж шунамійка!
  • Она отправилась в путь и пришла к Божьему человеку на гору Кармил. Увидев ее издалека, Божий человек сказал своему слуге Гиезию:
    — Смотри! Это шунамитянка!
  • Біжи лишень їй назустріч та спитай: Чи все гаразд із тобою? Чи все гаразд із твоїм чоловіком? Чи все гаразд із хлоп'ям?” Вона відповіла: “Гаразд”
  • Беги ей навстречу и спроси ее: «Здорова ли ты? Здоров ли твой муж? Здоров ли твой ребенок?»
    — Здоровы, — сказала она.
  • І як вийшла на гору до Божого чоловіка, обняла його ноги, але Гехазі приступив, щоб відвести її. Та Божий чоловік сказав: “Лиши її, бо вона тяжко сумна, і Господь скрив це від мене, не об'явив мені.”
  • Когда же она пришла к Божьему человеку на гору, она обняла его ноги. Гиезий подошел, чтобы оттолкнуть ее, но Божий человек сказал:
    — Оставь ее! Она в большом горе, но Господь утаил это от меня и не сказал мне.
  • І каже вона: “Чи ж я прохала сина в мого пана? Чи я ж бо не казала: Не обманюй мене?”
  • — Разве я просила тебя о сыне, мой господин? — сказала она. — Разве я не говорила тебе: «Не буди во мне надежду?»
  • Тоді Єлисей повелів Гехазі: “Підпережи твої боки, візьми мою палицю в руки та йди. Коли зустрінеш когось, не вітай його. А коли хтось вітатиме тебе, не відповідай йому! Та поклади мою палицю на обличчя хлоп'яткові.”
  • Елисей сказал Гиезию:
    — Заправь полы плаща под пояс, возьми в руку мой посох и беги. Если встретишь кого, не приветствуй, и если кто будет приветствовать тебя, не отвечай. Положи мой посох мальчику на лицо.
  • Мати хлопчикова каже: “Так певно, як живе Господь і як живеш ти, я не покину тебе!” Встав Єлисей і пішов слідом за нею.
  • Но мать ребенка сказала:
    — Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам, — я не отстану от тебя.
    Тогда он поднялся и пошел за ней.
  • Гехазі ж випередив їх і поклав палицю на обличчя хлоп'яткові, та не було ні голосу, ні руху. І повернувся він назустріч Єлисеєві й сповістив його: “Хлоп'ятко не прокинулось.”
  • Гиезий шел впереди их и положил посох мальчику на лицо, но в ответ не раздалось ни звука. Гиезий вернулся навстречу Елисею и сказал ему:
    — Мальчик не пробудился.
  • Як же прибув Єлисей до хати, аж ось хлоп'ятко мертве, лежить у нього на постелі.
  • Когда Елисей пришел в дом, мальчик лежал мертвым на его постели.
  • Ввійшов він, замкнув двері, так що всередині було їх двоє, та й молився Господеві.
  • Он вошел, запер за собой дверь и помолился Господу.
  • Потім підійшов до ліжка, простягся над хлоп'ятком, притулив свої уста до його уст, свої очі до його оченят, свої руки до його рученят, і пригорнувсь до нього, і огрілось тіло хлоп'ятка.
  • После этого он поднялся на постель и лег на мальчика — рот ко рту, глаза к глазам, руки к рукам. Когда он простерся над ним, тело мальчика согрелось.
  • Піднявсь він знов, і ходив туди й сюди по світлиці, потім підійшов знову й схиливсь над ним, аж ось хлоп'ятко сім разів чхнуло й розкрило оченята.
  • Елисей отвернулся, походил по комнате взад и вперед и, поднявшись на постель, простерся над ним еще раз. Мальчик семь раз чихнул и открыл глаза.
  • Кликнув тоді Гехазі й каже: “Поклич сюди шунамійку!” Покликав той, а як вона увійшла, сказав їй Єлисей: “Візьми твого сина.”
  • Елисей позвал Гиезия и сказал:
    — Позови шунамитянку.
    И тот сделал это.
    Когда она пришла, он сказал:
    — Возьми своего сына.
  • Приступила вона й упала йому в ноги й уклонилась до землі; потім узяла свого сина й вийшла.
  • Она вошла, упала ему в ноги и поклонилась до земли. Затем она взяла сына и вышла.
  • Єлисей повернувсь у Гілгал. А була тоді голоднеча в краю. Раз якось, коли пророчі учні сиділи перед ним, сказав він своєму слузі: “Постав великого казана на вогонь й звари юшку пророчим учням.”
  • Елисей же вернулся в Гилгал. В той области тогда был голод. Когда ученики пророков встретили его, он сказал слуге:
    — Поставь большой котел и свари для этих людей похлебки.
  • Один з них пішов у поле, щоб назбирати зела, і знайшов дику лозу, нарвав з неї овочів повну одежу, прийшов і накришив їх у казан з юшкою, бо не знав, що то було.
  • Один из них вышел в поле собирать овощи11 и нашел дикие огурцы. Он набрал полную одежду диких плодов с него и, когда вернулся, накрошил их в котел с похлебкой, хотя никто не знал, что это такое.
  • Налили людям їсти. Як тільки ті скуштували юшки, закричали: “Смерть у казані, чоловіче Божий!” І не могли їсти.
  • Похлебку разлили для людей, но начав есть, они закричали:
    — Божий человек, в котле смерть! — и не стали есть похлебку.
  • Тоді Єлисей сказав: “Принесіть муки!” І всипав її в казан і сказав: “Наливай людям, нехай їдять.” І не було вже нічого шкідливого в казані.
  • Елисей сказал:
    — Принесите муки.
    Он бросил ее в котел и сказал:
    — Разливай людям, чтобы они ели.
    И в котле не осталось ничего вредного.
  • Якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові нового хліба — 20 ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: “Дай людям, нехай їдять!”
  • Из Баал-Шалиши пришел некий человек, который принес Божьему человеку двадцать ячменных хлебов, испеченных из зерна первого урожая, и колосья с молодым зерном.
    — Отдай людям, пусть едят, — сказал Елисей.
  • Слуга ж його відповів: “Що тут класти перед сотнею чоловік?” Він же каже: “Дай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: їстимуть, та ще й зостанеться.”
  • — Как же я накормлю этим сто человек? — спросил слуга.
    Но Елисей ответил:
    — Отдай людям, пусть едят. Ведь так говорит Господь: «Они наедятся, и еще останется».
  • І поклав перед ними, і їли вони, і ще зосталося, за словом Господнім.
  • Тогда он раздал им, и они ели, и еще осталось, по слову Господа.

  • ← (2 Царів 3) | (2 Царів 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025