Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян.
Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.”
So David said to Joab and to the leaders of the people, “Go, number Israel from Beersheba to Dan, and bring the number of them to me that I may know it.”
Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?”
And Joab answered, “May the Lord make His people a hundred times more than they are. But, my lord the king, are they not all my lord’s servants? Why then does my lord require this thing? Why should he be a cause of guilt in Israel?”
Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим.
Nevertheless the king’s word prevailed against Joab. Therefore Joab departed and went throughout all Israel and came to Jerusalem.
І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча.
Then Joab gave the sum of the number of the people to David. All Israel had one million one hundred thousand men who drew the sword, and Judah had four hundred and seventy thousand men who drew the sword.
Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний.
Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля.
Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.”
So David said to God, “I have sinned greatly, because I have done this thing; but now, I pray, take away the iniquity of Your servant, for I have done very foolishly.”
А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого:
Then the Lord spoke to Gad, David’s seer, saying,
“Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.”
“Go and tell David, saying, ‘Thus says the Lord: “I offer you three things; choose one of them for yourself, that I may do it to you.” ’ ”
Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: — Вибирай собі:
So Gad came to David and said to him, “Thus says the Lord: ‘Choose for yourself,
або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.”
either [d]three years of famine, or three months to be defeated by your foes with the sword of your enemies overtaking you, or else for three days the sword of the Lord — the plague in the land, with the [e]angel of the Lord destroying throughout all the territory of Israel.’ Now consider what answer I should take back to Him who sent me.”
Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.”
And David said to Gad, “I am in great distress. Please let me fall into the hand of the Lord, for His mercies are very great; but do not let me fall into the hand of man.”
І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік.
So the Lord sent a plague upon Israel, and seventy thousand men of Israel fell.
І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія.
Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі.
Then David lifted his eyes and saw the angel of the Lord standing between earth and heaven, having in his hand a drawn sword stretched out over Jerusalem. So David and the elders, clothed in sackcloth, fell on their faces.
І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.”
And David said to God, “Was it not I who commanded the people to be numbered? I am the one who has sinned and done evil indeed; but these sheep, what have they done? Let Your hand, I pray, O Lord my God, be against me and my father’s house, but not against Your people that they should be plagued.”
Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія.
Therefore, the angel of the Lord commanded Gad to say to David that David should go and erect an altar to the Lord on the threshing floor of Ornan the Jebusite.
І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім.
So David went up at the word of Gad, which he had spoken in the name of the Lord.
Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались.
Now Ornan turned and saw the angel; and his four sons who were with him hid themselves, but Ornan continued threshing wheat.
Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі.
So David came to Ornan, and Ornan looked and saw David. And he went out from the threshing floor, and bowed before David with his face to the ground.
Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.”
А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.”
But Ornan said to David, “Take it to yourself, and let my lord the king do what is good in his eyes. Look, I also give you the oxen for burnt offerings, the threshing implements for wood, and the wheat for the grain offering; I give it all.”
Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.”
Then King David said to Ornan, “No, but I will surely buy it for the full price, for I will not take what is yours for the Lord, nor offer burnt offerings with that which costs me nothing.”
І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів.
So David gave Ornan six hundred shekels of gold by weight for the place.
Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення.
And David built there an altar to the Lord, and offered burnt offerings and peace offerings, and called on the Lord; and He answered him from heaven by fire on the altar of burnt offering.
Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву.
So the Lord commanded the angel, and he returned his sword to its sheath.
У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви.
At that time, when David saw that the Lord had answered him on the threshing floor of Ornan the Jebusite, he sacrificed there.
Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні,
For the tabernacle of the Lord and the altar of the burnt offering, which Moses had made in the wilderness, were at that time at the high place in Gibeon.