Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян.
И восстал сатана на Израиля, и возбудил Давида сделать счисление Израильтян.
Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.”
И сказал Давид Иоаву и начальствующим в народе: пойдите исчислите Израильтян, от Вирсавии до Дана, и представьте мне, чтоб я знал число их.
Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?”
И сказал Иоав: да умножит Господь народ Свой во сто раз против того, сколько есть его. Не все ли они, господин мой, царь, рабы господина моего? Для чего же требует сего господин мой? Чтобы вменилось это в вину Израилю?
Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим.
Но царское слово превозмогло Иоава; и пошёл Иоав, и обошёл всего Израиля, и пришёл в Иерусалим.
І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча.
И подал Иоав Давиду список народной переписи, и было всех Израильтян тысяча тысяч, и сто тысяч мужей, обнажающих меч, и Иудеев — четыреста семьдесят тысяч, обнажающих меч.
Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний.
А левитов и Вениаминян он не исчислял между ними, потому что царское слово противно было Иоаву.
Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля.
И не угодно было в очах Божиих дело сие, и Он поразил Израиля.
Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.”
И сказал Давид Богу: весьма согрешил я, что сделал это. И ныне прости вину раба Твоего, ибо я поступил очень безрассудно.
А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого:
И говорил Господь Гаду, прозорливцу Давидову, и сказал:
“Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.”
пойди и скажи Давиду: так говорит Господь: три наказания Я предлагаю тебе, избери себе одно из них, — и Я пошлю его на тебя.
Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: — Вибирай собі:
И пришёл Гад к Давиду и сказал ему: так говорит Господь: избирай себе:
або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.”
или три года — голод, или три месяца будешь ты преследуем неприятелями твоими и меч врагов твоих будет досягать до тебя; или три дня — меч Господень и язва на земле и Ангел Господень, истребляющий во всех пределах Израиля. Итак, рассмотри, что мне отвечать Пославшему меня с словом.
Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.”
И сказал Давид Гаду: тяжело мне очень, но пусть лучше впаду в руки Господа, ибо весьма велико милосердие Его, только бы не впасть мне в руки человеческие.
І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік.
И послал Господь язву на Израиля, и умерло Израильтян семьдесят тысяч человек.
І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія.
И послал Бог Ангела в Иерусалим, чтобы истреблять его. И когда он начал истреблять, увидел Господь и пожалел о сём бедствии, и сказал Ангелу-истребителю: довольно! теперь опусти руку твою. Ангел же Господень стоял тогда над гумном Орны Иевусеянина.
Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі.
И поднял Давид глаза свои, и увидел Ангела Господня, стоящего между землёю и небом, с обнажённым в руке его мечом, простёртым на Иерусалим; и пал Давид и старейшины, покрытые вретищем, на лица свои.
І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.”
И сказал Давид Богу: не я ли велел исчислить народ? я согрешил, я сделал зло, а эти овцы что сделали? Господи, Боже мой! да будет рука Твоя на мне и на доме отца моего, а не на народе Твоём, чтобы погубить его.
Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія.
И Ангел Господень сказал Гаду, чтобы тот сказал Давиду: пусть Давид придёт и поставит жертвенник Господу на гумне Орны Иевусеянина.
І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім.
И пошёл Давид, по слову Гада, которое он говорил именем Господним.
Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались.
Орна обратился, увидел Ангела, и четыре сына его с ним скрылись. Орна молотил тогда пшеницу.
Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі.
И пришёл Давид к Орне. Орна, взглянув и увидев Давида, вышел из гумна и поклонился Давиду лицом до земли.
Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.”
И сказал Давид Орне: отдай мне место под гумном, я построю на нём жертвенник Господу; за настоящую цену отдай мне его, чтобы прекратилось истребление народа.
А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.”
И сказал Орна Давиду: возьми себе; пусть делает господин мой, царь, что ему угодно; вот, я отдаю и волов на всесожжение, и молотильные орудия на дрова, и пшеницу на приношение; всё это отдаю даром.
Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.”
И сказал царь Давид Орне: нет, я хочу купить у тебя за настоящую цену, ибо не стану я приносить твоей собственности Господу, и не буду приносить во всесожжение взятого даром.
І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів.
И дал Давид Орне за это место шестьсот сиклей золота.
Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення.
И соорудил там Давид жертвенник Господу и вознёс всесожжения и мирные жертвы; и призвал Господа, и Он услышал его, послав огонь с неба на жертвенник всесожжения.
Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву.
И сказал Господь Ангелу: возврати меч твой в ножны его.
У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви.
В это время Давид, видя, что Господь услышал его на гумне Орны Иевусеянина, принёс там жертву.
Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні,
Скиния же Господня, которую сделал Моисей в пустыне, и жертвенник всесожжения находились в то время на высоте в Гаваоне.