Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Тридцять шостого року царювання Аси вирушив Вааса, ізраїльський цар, на Юдею й укріпив Раму, щоб ніхто не відходив і не приходив до Аси, юдейського царя.
Final Years of Asa’s Reign
In the thirty-sixth year of Asa’s reign, King Baasha of Israel invaded Judah and fortified Ramah in order to prevent anyone from entering or leaving King Asa’s territory in Judah.
In the thirty-sixth year of Asa’s reign, King Baasha of Israel invaded Judah and fortified Ramah in order to prevent anyone from entering or leaving King Asa’s territory in Judah.
Тоді Аса взяв срібло та золото з скарбниці Божого дому та царського палацу й послав до Бен-Гадада, арамійського царя, що жив у Дамаску, кажучи:
Asa responded by removing the silver and gold from the treasuries of the Temple of the LORD and the royal palace. He sent it to King Ben-hadad of Aram, who was ruling in Damascus, along with this message:
«Нехай буде союз між мною та тобою, як був між моїм батьком та твоїм батьком! Оце я посилаю тобі срібла та золота: покинь твій союз з Ваасою, щоб він відступивсь від мене.»
І послухав Бен-Гадад царя Аси й послав своїх військових начальників проти ізраїльських міст, і вони завоювали Ійон, Дан, Авелмаїм і всі склади в містах Нафталі.
Почувши Вааса про це, перестав укріпляти Раму, й залишив свою роботу.
As soon as Baasha of Israel heard what was happening, he abandoned his project of fortifying Ramah and stopped all work on it.
Тоді цар Аса зібрав усіх юдеїв, і вони забрали з Рами каміння та дерево, що вживав Вааса до укріплення, й укріпили ними Геву й Міцпу.
Then King Asa called out all the men of Judah to carry away the building stones and timbers that Baasha had been using to fortify Ramah. Asa used these materials to fortify the towns of Geba and Mizpah.
Того часу віщий Ханані прийшов до Аси, юдейського царя, й сказав йому: «За те, що ти покладався на арамійського царя, а не на Господа, Бога твого, військо арамійського царя уникло твоїх рук.
At that time Hanani the seer came to King Asa and told him, “Because you have put your trust in the king of Aram instead of in the LORD your God, you missed your chance to destroy the army of the king of Aram.
Чи ж не мали кушії та лівії величезного війська, колісниць та багато кінноти? Але що ти покладався на Господа, то він і видав їх тобі в руки,
бо очі Господні обіймають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком йому віддане. Ти поводився в тому нерозважно, тому й будуть у тебе від цього часу війни.»
The eyes of the LORD search the whole earth in order to strengthen those whose hearts are fully committed to him. What a fool you have been! From now on you will be at war.”
Розсердився Аса на віщого й вкинув його в тюрму: такий великий був його гнів за те на нього. Аса утискав на той час і деяких з народу.
Asa became so angry with Hanani for saying this that he threw him into prison and put him in stocks. At that time Asa also began to oppress some of his people.
Дії Аси, від перших до останніх, записані у книзі юдейських та ізраїльських царів.
Summary of Asa’s Reign
The rest of the events of Asa’s reign, from beginning to end, are recorded in The Book of the Kings of Judah and Israel.
Тридцять дев'ятого року свого царювання занедужав Аса на ноги, й ця недуга стала вельми тяжкою, але він і у своїй недузі шукав не Господа, а лікарів.
In the thirty-ninth year of his reign, Asa developed a serious foot disease. Yet even with the severity of his disease, he did not seek the LORD’s help but turned only to his physicians.
І спочив Аса зо своїми батьками, помер на сорок першому році свого царювання.
So he died in the forty-first year of his reign.
Його поховали в гробі, що він висік був собі в Давидгороді, і поклали його на ліжку, повному пахощів та мастей, належно зготованих, і запалили на його честь величезне багаття.
He was buried in the tomb he had carved out for himself in the City of David. He was laid on a bed perfumed with sweet spices and fragrant ointments, and the people built a huge funeral fire in his honor.