Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Ось тоді знялось велике нарікання народу та їхніх жінок на братів їхніх юдеїв.
Nehemiah Defends the Oppressed
About this time some of the men and their wives raised a cry of protest against their fellow Jews.
About this time some of the men and their wives raised a cry of protest against their fellow Jews.
Були такі, що говорили: «Наших синів, наших дочок даємо за хліб, щоб мали ми що їсти й з чого жити!»
They were saying, “We have such large families. We need more food to survive.”
Були й такі, що казали: «Наші поля, наші виноградники й наші хати даємо в заставу щоб дістати хліба під час голоднечі!»
Others said, “We have mortgaged our fields, vineyards, and homes to get food during the famine.”
Були ще й такі, що говорили: «Ми позичили гроші на податки цареві, заставивши наші поля та наші виноградники.
And others said, “We have had to borrow money on our fields and vineyards to pay our taxes.
Таж у нас такі тіла, як тіла в братів наших, а діти наші такі ж, як і їхні діти, і ось ми мусимо давати синів наших і дочок наших у найми, а декотрі з дочок наших уже в неволі, і ми нічого тут вдіяти не можемо, бо й поля наші й виноградники наші в інших!»
We belong to the same family as those who are wealthy, and our children are just like theirs. Yet we must sell our children into slavery just to get enough money to live. We have already sold some of our daughters, and we are helpless to do anything about it, for our fields and vineyards are already mortgaged to others.”
То й розгнівавсь я вельми, коли почув їхні нарікання та ці слова.
When I heard their complaints, I was very angry.
Роздумавши в своїм серці, заходивсь я докоряти значним старшинам і сказав їм: «Ви берете — кожний із вас — із братів ваших лихву.» І скликавши проти них великі збори,
After thinking it over, I spoke out against these nobles and officials. I told them, “You are hurting your own relatives by charging interest when they borrow money!” Then I called a public meeting to deal with the problem.
сказав я їм: «Ми викупили, скільки могли, братів наших юдеїв, проданих поганам, а ви продаєте братів ваших, і вони нам запродуються!» Мовчали вони, не знали що відповісти.
At the meeting I said to them, “We are doing all we can to redeem our Jewish relatives who have had to sell themselves to pagan foreigners, but you are selling them back into slavery again. How often must we redeem them?” And they had nothing to say in their defense.
Тоді я: «Не добра вона, та справа, що ви робите! Чи не повинні ж би ви були ходити в страху перед Богом нашим, зо стиду перед народами, нашими ворогами?
Then I pressed further, “What you are doing is not right! Should you not walk in the fear of our God in order to avoid being mocked by enemy nations?
Та й я, і брати мої, і мої наймити позичили їм грошей та хліба! Даруймо, отже, отой борг.
I myself, as well as my brothers and my workers, have been lending the people money and grain, but now let us stop this business of charging interest.
Зверніть їм ще сьогодні поля їхні, виноградники їхні, оливні сади їхні, і хати їхні, і відсотки з грошей, хліба, молодого вина та олії, що ви домагаєтесь від них.»
You must restore their fields, vineyards, olive groves, and homes to them this very day. And repay the interest you charged when you lent them money, grain, new wine, and olive oil.”
Ті відповіли: «Звернемо й не вимагатимемо від них нічого. Зробимо так, як ти кажеш.» І покликавши священиків, звелів я їх заприсягти, що так зроблять.
They replied, “We will give back everything and demand nothing more from the people. We will do as you say.” Then I called the priests and made the nobles and officials swear to do what they had promised.
Я витрусив також пазуху моєї одежі й сказав: «Нехай так Бог кожного, хто не додержить цього слова, витрусить з його дому й з його дорібку, і нехай він зостанеться таким втрушеним і порожнім!» А вся громада промовила: «Хай так буде!» І прославила Господа. І народ зробив так, як було сказано.
I shook out the folds of my robe and said, “If you fail to keep your promise, may God shake you like this from your homes and from your property!”
The whole assembly responded, “Amen,” and they praised the LORD. And the people did as they had promised.
The whole assembly responded, “Amen,” and they praised the LORD. And the people did as they had promised.
Від того часу, як мене призначено бути їм начальником у Юдейській землі, від двадцятого до тридцять другого року царя Артаксеркса, за 12 років я й брати мої не брали собі начальницького прохарчування.
А попередні начальники, що були передо мною, обтяжували народ і брали з нього хліба й вина на сорок срібних шеклів; навіть слуги їх заносились над народом. Я ж зо страху перед Богом не робив так.
Та й при роботі коло цього муру я допомагав, і поля ми не закуповували, й усі мої слуги були там разом при роботі.
I also devoted myself to working on the wall and refused to acquire any land. And I required all my servants to spend time working on the wall.
За столом у мене бувало по сто п'ятдесят чоловік юдеїв та старшин, крім тих, що приходили до нас від народів, які навкруги нас.
I asked for nothing, even though I regularly fed 150 Jewish officials at my table, besides all the visitors from other lands!
А напоготовлялося щодня в мене: один віл, шість добірних овець і птиці, і що десять день багато вина. Однак, при всьому цьому начальницького прохарчування я не вимагав, бо служба важко тяжіла на цім народі.
The provisions I paid for each day included one ox, six choice sheep or goats, and a large number of poultry. And every ten days we needed a large supply of all kinds of wine. Yet I refused to claim the governor’s food allowance because the people already carried a heavy burden.