Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Йова 9) | (Йова 11) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 10

«Життя моє мені набридло!
Дам волю смуткові моєму,
і говоритиму в гіркоті душі моєї.

Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.

Я скажу Богові: Не засуджуй мене!
Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.

Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?

Чи це для тебе добре мене гнітити,
твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?

Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?

Невже в тебе тілесні очі?
Невже ти бачиш, як людина бачить?

Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?

Чи дні твої подібні до днів людських,
роки твої, немов дні смертних,

Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,

що ти шукаєш у мене провини,! розвідуєшся, чи є гріх у мені,

Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,

хоча й знаєш, що я не провинився,
що нікому спастися з руки твоєї?

Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?

Руки твої мене склали й сотворили,
і ти ж мене всього руйнуєш?

Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?

Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину;
і хочеш знову в порох мене повернути.

Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?

Чи ж ти не вилив мене молоком,
не згустив мене сиром?

Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.

Ти одяг мене шкірою й тілом,
з костей і жил зіткав єси мене.

Скірою й тілом з'одяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,

Ти дав мені життя і милість,
і твоя опіка зберегла мій дух.

Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?

Та ось що скрив ти в твоїм серці,
я знаю, що воно оце на думці в тебе:

Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —

якщо грішу, — за мною назирати
й гріха мені не відпускати.

Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.

Горе мені, як завиню!
Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти,
я, насичений ганьбою, упоєний бідою!

Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;

Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною
і знов показуєш на мені твою велич.

Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.

Виводиш нових свідків проти мене,
і збільшуєш твій гнів на мене:
дедалі нові лави йдуть у бій на мене.

Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.

Навіщо вивів мене з лона?
Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око.

І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;

Я був би, наче б мене й не було ніколи;
мене перенесли б з утроби в домовину.

Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.

Днів життя мого так мало!
Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,

Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,

поки піду й не повернуся,
в країну темряви й смертельної тіні,

Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,

в країну смертельної тіні та безладу,
де світло, немов пітьма.»

В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.

← (Йова 9) | (Йова 11) →