Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
«Чоловік, що родиться від жінки,
віком короткий і тривоги повний.
віком короткий і тривоги повний.
З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі проводить;
Зростає, немов квітка, і в'яне,
і біжить тінню без упинку!
і біжить тінню без упинку!
Квіткою він виходить та й поникає; тїнню пробігає й не зупиняєсь.
І на такого відкриваєш твої очі,
тягнеш на суд із собою?
тягнеш на суд із собою?
І на такого ти отвираєш очі твої, і зовеш мене на суд із тобою?
Коли йому дні визначені,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
Коли ж йому днї визначені, й число місяцїв його в тебе, коли ти назначив йому гряницю, що її не переступить,
то відверни від нього твої очі, залиш його,
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
То відступи від його, так, позирни куди геть, нехай він одпочине, покіль, як той поденщик, не скінчить дня свого.
І дерево має надію;
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.
Дереву є хоч надїя, що воно, й зрубане, знов одродиться, й пагонцї з його одростати не перестануть;
Навіть як його корінь у землі постарівся,
і пень його у ґрунті струхлявів,
і пень його у ґрунті струхлявів,
Та хоч його корінь в землї й перетрюхне й пень його завмре в поросї,
але, скоро воно почує воду, знов зазеленіє
і поросте галуззям, наче молоденьке.
і поросте галуззям, наче молоденьке.
Але, як тільки почує воду, воно пустить паростки й поросте галуззєм, наче б новопосаджене; —
А людина вмирає і лежить бездушна;
людина йде на той світ, — і де вона?
людина йде на той світ, — і де вона?
А чоловік, як умре, розпадає ся; відойшов, і де він подївся?
Води зникають з моря,
ріки стають сухими, сохнуть;
ріки стають сухими, сохнуть;
Води зникають із озера, й ріка посякає й висихає:
отак людина ляже і не встане;
покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,
не підведеться від сну свого.
покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,
не підведеться від сну свого.
Так і людина ляже й не встане; покіль конець небесам, не пробудиться й не підоймесь із сну свого.
Коли б уже ти сховав мене в Шеолі,
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк — потім згадати про мене!
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк — потім згадати про мене!
О, коли б ти да сховав мене в преисподнїй і там держав мене, аж покіль гнїв твій перейде, й положив реченець, і спогадав знов про мене!
Коли хтось умре, хіба оживе знову?
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
Засне людина, та чи знов оживе ж коли небудь? Через усї днї визначеного менї часу дожидав би я, покіль прийшла б менї зміна.
Ти кликнув би, і я тобі відповів би,
ти прагнув би діла рук твоїх.
ти прагнув би діла рук твоїх.
Ти кликнув би, а я дав би відповідь тобі, й ти подав би ласку твору рук твоїх;
Замість, як нині, рахувати мої кроки,
ти не вважав би більше на гріх мій!
ти не вважав би більше на гріх мій!
Бо тодї ти лїчив би кроки мої, та не підстерігав би гріха мого;
І запечатаний у торбинці був би мій переступ,
мою провину ти перекреслив би!
мою провину ти перекреслив би!
Ти б запечатав тодї переступ мій, й провину мою закрив би.
Та ба! Як гора падає, валиться,
і скеля зо свого місця сходить,
і скеля зо свого місця сходить,
Та як гора, падаючи, розсипається, й скала сходить з місця свого;
води каміння витирають,
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш.
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш.
Як вода стирає каміннє, а розлив її змиває пил земний, так і надїю людську ти в нїщо обертаєш.
Кидаєшся на нього постійно, і він зникає,
змінюєш вид його і відсилаєш.
змінюєш вид його і відсилаєш.
Ти тїсниш його до кінця; змінюєш вид його й відсилаєш.
Чи в честі його діти, він не знає,
чи в ганьбі, він не помічає.
чи в ганьбі, він не помічає.
Честь його дїтям, чи нї, він того не знає, понижені вони — йому те байдуже;