Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

1

І відказав Елифаз із Теману й промовив:

2

«Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,

2

Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,

3

сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?

3

Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?

4

Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом.

4

Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!

5

Твоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,

5

Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!

6

тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.

6

Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.

7

Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?

7

Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?

8

Хіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість?

8

Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?

9

Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?

9

Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?

10

Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.

10

Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.

11

Хіба для тебе мала річ — Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?

11

Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?

12

Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,

12

Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?

13

коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?

13

Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?

14

Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?

14

Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?

15

Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,

15

Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:

16

оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.

16

Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.

17

Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,

17

Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,

18

що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.

18

Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;

19

Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.

19

В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:

20

Поки віку у злого — себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ

20

Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;

21

жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.

21

Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.

22

Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.

22

Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.

23

Його кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла.

23

Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.

24

День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.

24

Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —

25

Він здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.

25

За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,

26

З випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.

26

Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;

27

Обличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.

27

За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.

28

Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.

28

І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.

29

Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.

29

Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.

30

Він не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.

30

Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.

31

Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то — марнота.

31

Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.

32

Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.

32

Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.

33

Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить.

33

Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.

34

Так! Кодло нечестивого буде безплідне,
і вогонь пожере шатра продажних.

34

Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,

35

Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».

35

(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 15

Йова 15