Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

1

І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2

«Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,

2

„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3

сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?

3

Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4

Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом.

4

Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5

Твоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,

5

бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6

тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.

6

Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7

Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?

7

Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8

Хіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість?

8

Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9

Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?

9

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10

Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.

10

Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11

Хіба для тебе мала річ — Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?

11

Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12

Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,

12

Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13

коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?

13

що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14

Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?

14

Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15

Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,

15

Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16

оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.

16

що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17

Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,

17

Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18

що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.

18

про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19

Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.

19

їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20

Поки віку у злого — себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ

20

Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21

жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.

21

Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22

Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.

22

Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23

Його кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла.

23

Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24

День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.

24

Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25

Він здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.

25

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26

З випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.

26

проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27

Обличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.

27

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28

Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.

28

і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29

Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.

29

Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30

Він не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.

30

Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31

Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то — марнота.

31

Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32

Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.

32

вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33

Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить.

33

Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34

Так! Кодло нечестивого буде безплідне,
і вогонь пожере шатра продажних.

34

бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35

Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».

35

він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Йова 15

Йова 15