Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Заговорив Іов і мовив:

1

І відказав Йов і рече:

2

«Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?

2

Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?

3

Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.

3

Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?

4

Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.

4

Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.

5

Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,

5

А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,

6

то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.

6

То знайте, що се Бог поверг мене 'д землї й обвів кругом мене сїть свою.

7

Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!

7

Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).

8

Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.

8

Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.

9

Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.

9

Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.

10

Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.

10

Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.

11

Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.

11

Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.

12

Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.

12

Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.

13

Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.

13

Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.

14

Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,

14

Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.

15

Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.

15

Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.

16

Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.

16

Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.

17

Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,

17

Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.

18

а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.

18

Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.

19

Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.

19

Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.

20

Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.

20

Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:

21

Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!

21

О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!

22

Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?

22

За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?

23

О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!

23

О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —

24

Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!

24

Про вічні часи на каменї видовбати!

25

Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.

25

Я знаю** — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,

26

Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога.

26

І я в тїлї мойму побачу Бога.

27

Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!

27

Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!

28

Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? —

28

Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!

29

то бійтеся меча для себе,
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»

29

О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 19

Йова 19