Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Заговорив Іов і мовив:

1

І відказав Йов і промовив:

2

«Вважайте, слухавши, на моє слово,
і нехай воно втішить вас.

2

Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.

3

Стерпіть мене, я буду говорити;
як виговорюся — насміхайтесь.

3

Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.

4

Чи ж то на людину моя скарга?
Як тут не бути нетерплячим?

4

Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?

5

Вважайте ж мені: ви вжахнетесь,
затулите рукою уста ваші.

5

Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.

6

Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь,
і моє тіло охоплює тремтіння.

6

Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.

7

Чому живуть оті нечестиві,
старіються та й ще багатіють?

7

Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?

8

Їхні діти гараздують перед ними,
нащадки їхні ростуть у них перед очима.

8

Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.

9

Домівки їхні від страху безпечні,
і бича Божого нема над ними.

9

Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.

10

Їхній бик запліднює, не знемагає;
корова їхня телиться, не скидає.

10

Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.

11

Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець,
й малеча їхня гарцює.

11

Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.

12

Виспівують під бубон та під цитру,
і веселяться під сопілки голос.

12

Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;

13

Провадять дні свої у щасті,
і сходять до Шеолу в мирі.

13

Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).

14

А, проте, Богові казали: „Відступи від нас!
Доріг твоїх не хочемо ми знати!

14

А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!

15

Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити?
І що за користь нам його благати?"

15

Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?

16

Чи ж їхнє щастя не в них у руках?
Чи ж рада злих від нього не далека?

16

Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!

17

Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне
і падає на них нещастя?
Чи часто у своєму гніві він їх губить,

17

Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?

18

так, що вони стають, немов солома перед вітром,
немов полова, що її здіймає вихор?

18

Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!

19

А, може, Бог зберігає його кару для його дітей?
Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!

19

(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.

20

Нехай побачить власними очима своє горе,
і з гніву Всемогутнього хай вип'є!

20

Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.

21

Яка йому журба про дім свій після нього,
коли число місяців у нього пораховане?

21

Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?

22

Чи то ж нам Бога знання вчити,
коли він судить щонайвищих?

22

Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?

23

Один умирає повний сили,
повнотою щасливий та безпечний.

23

Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;

24

Стегна у нього повні ситі,
кості його набиті шпигом.

24

Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.

25

А другий умирає наболілою душею,
не скуштувавши щастя.

25

Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.

26

Разом лягають у порох,
їх черва вкриває!

26

А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.

27

Я знаю добре думки ваші
та замисли, що проти мене куєте.

27

Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.

28

Ви кажете: Де дім вельможі?
Де намет, що грішники у ньому жили?

28

Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?

29

Хіба ви не питали тих, що у світах бували,
над досвідом їхнім не розмишляли,

29

Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?

30

що в день біди лихий щаджен буває,
що у день гніву він веселий?

30

Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?

31

Хто йому закине його поведінку ввічі,
і те, що він накоїв, хто йому відплатить?

31

Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?

32

Коли ж його внесуть на цвинтар,
над гробом своїм він чатує.

32

Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.

33

Скиби землі йому солодкі.
За ним ідуть усі люди, а перед ним — нема й ліку!

33

Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 21

Йова 21