Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
о, если бы я был, как в прежние месяцы, как в те дни, когда Бог хранил меня,
коли над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
когда светильник Его светил над головою моею, и я при свете Его ходил среди тьмы;
Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,
коли Бог вітав над моїм наметом,
как был я во дни молодости моей, когда милость Божия была над шатром моим,
коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти;
і круг мене були мої діти;
когда ещё Вседержитель был со мною, и дети мои вокруг меня,
коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!
і скеля точила потоками олію!
когда пути мои обливались молоком, и скала источала для меня ручьи елея!
Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані,
встановлював мій ослін на майдані,
когда я выходил к воротам города и на площади ставил седалище своё, —
хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали — і залишалися стояти.
старі ж уставали — і залишалися стояти.
юноши, увидев меня, прятались, а старцы вставали и стояли;
Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.
на уста клали собі руку.
князья удерживались от речи и персты полагали на уста свои;
І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.
язик їхній прилипав до піднебіння.
голос знатных умолкал, и язык их прилипал к гортани их.
Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене.
око, що мене бачило, свідчило про мене.
Ухо, слышавшее меня, ублажало меня; око видевшее восхваляло меня,
Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
потому что я спасал страдальца вопиющего и сироту беспомощного.
Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду.
і серцю вдовиці я давав відраду.
Благословение погибавшего приходило на меня, и сердцу вдовы доставлял я радость.
Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.
право моє було, мов мантія і корона.
Я облекался в правду, и суд мой одевал меня, как мантия и увясло.
Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.
я розглядав невідомого справу.
отцом был я для нищих и тяжбу, которой я не знал, разбирал внимательно.
Я торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.
з зубів у нього виривав здобич.
Сокрушал я беззаконному челюсти и из зубов его исторгал похищенное.
Я думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.
Днів моїх, як піску, буде багато.
И говорил я: «в гнезде моём скончаюсь, и дни мои будут многи, как песок;
Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.
роса у мене на галуззі заночує.
корень мой открыт для воды, и роса ночует на ветвях моих;
Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.
лук мій зміцніє в руці у мене.
слава моя не стареет, лук мой крепок в руке моей».
Вони мене слухали уважно
— замовкали, коли я їм радив.
— замовкали, коли я їм радив.
Внимали мне и ожидали, и безмолвствовали при совете моём.
По моїй мові не говорили більше,
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
После слов моих уже не рассуждали; речь моя капала на них.
Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
Ждали меня, как дождя, и, как дождю позднему, открывали уста свои.
Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
— веселости з мого обличчя не проганяли.
— веселости з мого обличчя не проганяли.
Бывало, улыбнусь им — они не верят; и света лица моего они не помрачали.