Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
«А тепер глузують з мене менші віком від мене,
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
Ба й сила рук їхніх навіщо була б мені здалася?
Міць їхня ж цілковито заниділа.
Міць їхня ж цілковито заниділа.
Бо й сила в руках їх — до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
З-за браку страви та страшного голоду
вони гризли у степу коріння;
їхня мати — пустка та пустиня.
вони гризли у степу коріння;
їхня мати — пустка та пустиня.
Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
Вони мальвію й листя на кущах збирали,
коріння з дроку — це хліб їхній.
коріння з дроку — це хліб їхній.
Щиплють лободу попід корчами, — ягоди ялівцю — се хлїб їх.
Їх із громади проганяли,
на них гукали, наче на злодіїв.
на них гукали, наче на злодіїв.
Із громади проганяють їх, мов на злодїїв, гукають на них,
Вони жили у байраках при потоках,
у земних печерах та по скелях.
у земних печерах та по скелях.
Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
Вони ревіли поміж кущами,
під будяками тулилися в купу.
під будяками тулилися в купу.
Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
Рід упосліджених, нащадки безіменних,
вигнані з землі!
вигнані з землі!
Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
І нині я став їхньою піснею,
зробився байкою їхньою!
зробився байкою їхньою!
У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
Вони гидують мною, тікають геть від мене,
не стримуються мені плювати в вічі.
не стримуються мені плювати в вічі.
Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
Що він розв'язав мій мотуз і мене понизив,
то вони розгнуздуються передо мною.
то вони розгнуздуються передо мною.
Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
Праворуч від мене підводиться ота наволоч,
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.
З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
Вони зіпсували мені стежку на мою погибель;
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
Зрили стежку мою, все з'уміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.
Мов крізь пролом широкий, прибувають,
викочуються з-під руїн.
викочуються з-під руїн.
Вони прийшли на мене, наче б крізь широкий перелом у мурі, з шумом ринулись на мене.
Великий страх напав на мене,
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара.
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара.
Страх ударив на мене; вітром розвіялась велич моя, а щастє моє унеслось, як хмара.
І душа моя нині ниє в мені,
дні смутку мене посіли.
дні смутку мене посіли.
А нинї ниє душа моя в менї; днї смутку обгорнули мене.
Уночі крутить мені у костях,
жили мої не дають мені спочити.
жили мої не дають мені спочити.
Ніччю вертить мене в костях моїх, і жили мої не мають спокою.
Він потужно схопив мене за одежу,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
Трудно, о трудно менї зняти одежу з себе, краї обгортки моєї давлять мене.
кинув мене в болото,
і я взявся попелом та пилом.
і я взявся попелом та пилом.
Кинув мене він у грязь, я взявся попелом і пилом.
Кричу до тебе, та ти мені не відповідаєш;
встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
Кричма до тебе кричу, а ти не чуєш, — стою, а ти дивишся (мовчки) на мене.
Став єси до мене жорстоким,
твоєю сильною рукою мене бичуєш.
твоєю сильною рукою мене бичуєш.
Немилосердним зробивсь ти менї, сильною рукою ворогуєш проти мене.
Здіймаєш мене вітром летіти,
в бурі спускаєш мене вниз водою.
в бурі спускаєш мене вниз водою.
Ти зняв мене, пустив летїти з вітром і розбиваєш мене.
Знаю, що ти ведеш мене до смерти,
дому, де збираються всі живучі.
дому, де збираються всі живучі.
О, я знаю, що ти примчиш мене 'д смертї, до дому, де збіраються всї живучі.
Але я не здіймав руки на сіромаху,
як він кричав до мене у своєму горі.
як він кричав до мене у своєму горі.
Та він же не простягне руки своєї на дім костей; бо чи ж будуть вони кричати, як би їх стирав?
Чи ж я не плакав над тим, кому живеться тяжко?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
Я сподівався щастя — і прийшло лихо;
я чекав світла — і наступила пітьма!
я чекав світла — і наступила пітьма!
А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
Нутро моє кипить, не угаває:
дні смутку надійшли на мене.
дні смутку надійшли на мене.
Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
Ввесь ходжу почорнілий, без сонця;
встаю, кричу серед громади.
встаю, кричу серед громади.
Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
Братом зробився я шакалам,
і приятелем струсям.
і приятелем струсям.
Я братом шакалам зробивсь, струсям товаришем стався.
Шкіра на мені почорніла,
кості мої горять від жару.
кості мої горять від жару.
Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.