Переклад Хоменка

New Living Translation

«Я вчинив умову з моїми очима,
щоб на дівицю й не дивились!

1

Job’s Final Protest of Innocence

“I made a covenant with my eyes
not to look with lust at a young woman.

2

І яка доля з висоти від Бога?
Яка спадщина від Всесильного з неба?

2

For what has God above chosen for us?
What is our inheritance from the Almighty on high?

3

Чи ж не погибель для безбожних?
Чи ж не нещастя лиходіям?

3

Isn’t it calamity for the wicked
and misfortune for those who do evil?

4

Чи ж він доріг моїх не бачить?
Чи ж він не лічить усіх моїх кроків?

4

Doesn’t he see everything I do
and every step I take?

5

Чи ж я ходив колись у неправді?
Чи мої ноги бігли за обманом?

5

“Have I lied to anyone
or deceived anyone?

6

Хай мене зважить на вазі правдивій,
хай розпізнає Бог мою невинність!

6

Let God weigh me on the scales of justice,
for he knows my integrity.

7

Коли ж мій крок схибив з дороги,
і моє серце ходило слідом за очима,
коли до рук моїх прилипла якась пляма,

7

If I have strayed from his pathway,
or if my heart has lusted for what my eyes have seen,
or if I am guilty of any other sin,

8

то хай я сію, а їсть хтось інший,
і пагінці мої хай будуть вирвані з корінням!

8

then let someone else eat the crops I have planted.
Let all that I have planted be uprooted.

9

А коли якась жінка звела моє серце,
коли я робив засідку під дверима мого ближнього, —

9

“If my heart has been seduced by a woman,
or if I have lusted for my neighbor’s wife,

10

то нехай моя жінка для другого меле,
інші нехай злягають з нею!

10

then let my wife servea another man;
let other men sleep with her.

11

Бо це безславний вчинок;
переступ, що під суд підпадає,

11

For lust is a shameful sin,
a crime that should be punished.

12

вогонь, що пожирає до загуби,
що ввесь мій урожай нищить дощенту.

12

It is a fire that burns all the way to hell.b
It would wipe out everything I own.

13

Якщо я правом мого раба легковажив
чи рабині, як вони правувалися зо мною,

13

“If I have been unfair to my male or female servants
when they brought their complaints to me,

14

то що чинитиму, коли Бог устане
та розслідить? Що йому відповім я?

14

how could I face God?
What could I say when he questioned me?

15

Хіба не той, що створив мене, створив і його в лоні?
Хіба ж не той самий сотворив нас в утробі?

15

For God created both me and my servants.
He created us both in the womb.

16

Хіба відмовляв я злиденним того, чого вони бажали,
або тьмарив очі вдовиці?

16

“Have I refused to help the poor,
or crushed the hopes of widows?

17

Хіба я сам з'їдав мій шматок хліба?
Хіба не їв його й сиротина?

17

Have I been stingy with my food
and refused to share it with orphans?

18

Таж я з мого дитинства плекав її, неначе батько,
водив її вже з лона матері моєї!

18

No, from childhood I have cared for orphans like a father,
and all my life I have cared for widows.

19

Коли я бачив бідолаху без одежі,
чи злидаря, який не мав чим укритись,

19

Whenever I saw the homeless without clothes
and the needy with nothing to wear,

20

хіба мене не благословляли його стегна?
Хіба він вовною з моїх овець не грівся?

20

did they not praise me
for providing wool clothing to keep them warm?

21

А коли на сироту здіймав я руку,
бо бачив оборонця мого в брамі, —

21

“If I raised my hand against an orphan,
knowing the judges would take my side,

22

то хай відпаде в мене від плеча моє рамено,
і хай моя рука відломиться від ліктя!

22

then let my shoulder be wrenched out of place!
Let my arm be torn from its socket!

23

Бо страх Божий упав би на мене,
і перед величчю його не міг би я устоятись!

23

That would be better than facing God’s judgment.
For if the majesty of God opposes me, what hope is there?

24

Коли б на золото я покладав свою надію,
коли б до щирого золота казав: Ти — моя безпека,

24

“Have I put my trust in money
or felt secure because of my gold?

25

коли б я тішився моїм великим статком,
рукою моєю багато назбиравши,

25

Have I gloated about my wealth
and all that I own?

26

коли б дививсь на сонце, як воно сяє,
та як пливе велично місяць,

26

“Have I looked at the sun shining in the skies,
or the moon walking down its silver pathway,

27

і тайкома пускав моє серце зблудити,
і цілував устами мою руку, —

27

and been secretly enticed in my heart
to throw kisses at them in worship?

28

це теж був би тяжкий переступ,
бо я б відрікався Бога, що на небі.

28

If so, I should be punished by the judges,
for it would mean I had denied the God of heaven.

29

Чи я радів з нещастя мого супротивника?
Чи веселився, як його спіткало лихо, —

29

“Have I ever rejoiced when disaster struck my enemies,
or become excited when harm came their way?

30

я, що устам моїм не дозволяв грішити,
домагаючись його життя з прокльоном?

30

No, I have never sinned by cursing anyone
or by asking for revenge.

31

Хіба челядь мого шатра не говорила:
Кого ж він не наситив м'ясом?

31

“My servants have never said,
‘He let others go hungry.’

32

Чужинець не спав ніколи на вулиці,
перехожому я відчиняв мої двері.

32

I have never turned away a stranger
but have opened my doors to everyone.

33

Чи ж я ховав, як то звичайно люди, мої переступи,
скривав у грудях мої хиби,

33

“Have I tried to hide my sins like other people do,
concealing my guilt in my heart?

34

боявся бо великої юрби,
лякався погорди кревних, і тому мовчав й не наважився підійти до дверей?

34

Have I feared the crowd
or the contempt of the masses,
so that I kept quiet and stayed indoors?

35

О, коли б уже хтось та мене переслухав!
Ось мій знак! Хай відповість мені Всесильний!

35

“If only someone would listen to me!
Look, I will sign my name to my defense.
Let the Almighty answer me.
Let my accuser write out the charges against me.

36

Щождо книги, що написав мій позивайло,
то я носитиму її на плечах у себе,
я покладу її, немов вінець, на себе.

36

I would face the accusation proudly.
I would wear it like a crown.

37

Я виявлю йому всі мої кроки;
неначе князь, я наближусь до нього!

37

For I would tell him exactly what I have done.
I would come before him like a prince.

38

Якщо кричало проти мене моє поле,
і разом з ним плакали його борозни,

38

“If my land accuses me
and all its furrows cry out together,

39

бо я його врожай з'їдав без грошей,
смутив життя його робітників, —

39

or if I have stolen its crops
or murdered its owners,

40

то хай замість пшениці вродить будяки,
замість ячменю — бур'ян!»

40

then let thistles grow on that land instead of wheat,
and weeds instead of barley.”
Job’s words are ended.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New Living Translation

Йова 31

Job 31