Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:

1

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

2

«Хто то такий затемнює мої задуми
нерозважливими словами?

2

„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

3

Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі:
бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!

3

Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

4

Де був єси, як я закладав землю?
Скажи, як маєш розум.

4

Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

5

Хто визначив їй міру, — може знаєш,
або хто простягнув лінію над нею?

5

Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

6

На чім підвалини її оперто,
або хто поклав її наріжний камінь

6

У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

7

під радісні співи ранніх зір,
під оклики веселі всіх синів Божих?

7

коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

8

Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?

8

І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

9

Коли я зробив для нього одіж-хмару
і пелену для нього — густу мряку?

9

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

10

Границю я йому призначив,
поклав засуви й ворота

10

і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

11

й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!

11

і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

12

Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові,
вказав зорі належне місце,

12

Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

13

щоб вона ухопила за краї землю
і щоб безбожників струсила з неї?

13

щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

14

Вона міняє вид свій, мов глина для печатки,
стає барвистою, немов одежа.

14

Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!

15

І в грішників відібрано їхнє світло,
і ломиться піднесена рука.

15

І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!

16

Чи ти зійшов колись до джерел моря?
Походжав дном безодні?

16

Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?

17

Чи відкрилися тобі ворота смерти?
Чи бачив єси брами смертельної тіні?

17

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?

18

Чи обійняв оком світ широкий?
Скажи, коли усе те знаєш!

18

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

19

Де та дорога — до світла оселі,
і темрява, — де її місце,

19

Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,

20

щоб привести їх до їхнього житла,
направити їх до їхнього дому?

20

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?

21

Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився,
і число днів твоїх велике.

21

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

22

Доходив ти колись до сховищ снігу?
Чи, може, бачив склади граду,

22

Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,

23

що я тримаю на час-пору смутку,
на день війни та битви?

23

які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

24

Де та дорога, що нею світло ділиться
і шириться по землі східній вітер?

24

Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?

25

Хто зливі канали риє,
дорогу гуркотові грому,

25

Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,

26

щоб дощ послати на безлюдну землю,
пустиню, де нема нікого?

26

щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

27

Щоб напоїти пустизну та пустелю,
щоб виростити в степу тирсу?

27

щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?

28

Чи має дощ батька?
Хто родить роси краплі?

28

Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?

29

З чийого лона лід виходить?
І іній з небес, — хто його породжує?

29

Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?

30

Мов камінь, тверднуть води,
обличчя безодні замерзає.

30

Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.

31

Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?

31

Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?

32

Чи вивести у свій час ранню зорю,
Віз із його дітьми повести?

32

Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?

33

Чи знаєш ти небес закони?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?

33

Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?

34

Можеш зняти голос твій до хмари,
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?

34

Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?

35

Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли
й тобі сказали: Ось ми!

35

Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?

36

Хто вклав в ібіса мудрість?
Хто півневі дав розум?

36

Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?

37

Хто мудро може зчислити хмари
і бурдюки небесні вихиляти?

37

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,

38

Як пил стає болотом
і як грудки злипаються до купи?

38

коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?

39

Невже то ти полюєш для левиці здобич
і голод левенят заспокоюєш,

39

Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,

40

коли, причаївшися, вони лежать у барлогах,
сидять, в гущавині засівши?

40

як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?

41

Хто воронові харч готує,
як його діти пищать до Бога,
блукаючи без поживи?»

41

Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Йова 38

Йова 38