Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Заговорив Іов і мовив:

1

І відказав Йов і промовив:

2

«О коли б то зважено моє горе,
і на вагу покладено все моє нещастя!

2

О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!

3

Воно б напевно переважило пісок у морі,
тим то й слова мої без тями.

3

Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.

4

Бо стріли Всемогутнього мене прошили,
і їхню отруту мусить моя душа пити;
і страхи Божі спрямувались проти мене.

4

Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.

5

Чи ж скиглить у траві осел дикий?
Чи ж реве віл при яслах повних?

5

Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?

6

Чи ж їсть хтось несмачне, без соли?
Чи ж є смак у яєшній білковині?

6

Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?

7

Чого я не хотів і доторкнутись,
те їжею гидкою стало для мене.

7

(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.

8

Коли б то вже моє прохання збулось,
коли б то Бог здійснив мою надію,

8

О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!

9

коли б то Бог зволив мене розтоптати,
простерти свою руку й убити мене!

9

О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!

10

Я мав би ще якусь утіху,
звеселився б у нещадній муці,
бо я не зрікся постанов Святого!

10

Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.

11

Яка у мене сила, щоб чекати?
Яке моє майбутнє, щоб тягнути вік мій?

11

Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?

12

Чи ж моя сила міцна, як камінь?
Чи, може, тіло моє з міді?

12

Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?

13

Чи ж не віднято в мене мою поміч?
Чи ж маю я якийсь рятунок?

13

Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?

14

Нещасний має право на милосердя друга,
навіть коли він утратив страх перед Всемогутнім.

14

До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.

15

Мої брати, немов потік, зо мною віроломні,
мов ложе ручаїв бистротекучих,

15

Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,

16

від криги каламутних,
що на них купи снігу.

16

Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.

17

Під час посухи вони зникають,
під спеку швидко висихають.

17

Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.

18

За ними валки змінюють свою дорогу,
заходять у пустиню й гинуть.

18

Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;

19

Темаські каравани за ними виглядають,
валки шеваські на них уповають,

19

Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,

20

та розчаровуються у своїй надії,
до них приходять і ніяковіють.

20

Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.

21

Такі й ви тепер для мене:
побачили страшне та й полякались.

21

Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.

22

Чи я колись казав вам: Дайте мені!
З достатків ваших мені подаруйте!

22

Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;

23

З ворожої руки мене врятуйте,
і викупіть мене з рук розбишаків! —

23

І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?

24

Навчіть мене, і я замовкну!
Вкажіть мені, у чому помиливсь я!

24

Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.

25

Чому глумитеся зо слів правди?
І що він варт, отой ваш докір?

25

Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?

26

Невже вигадуєте лиш слова, щоб докоряти?
Таж мова розпачливого — на вітер!

26

Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!

27

Навіть на сироту кидаєте ви жереб
і шахруєте вашим другом.

27

Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!

28

Тож, прошу, згляньтесь надо мною;
я вам увічі не скажу неправди!

28

Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?

29

Верніться, нема тут лукавства;
верніться, право моє ще існує!

29

Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!

30

Чи на язиці в мене лукавство?
Чи, може, моє піднебіння не вміє розрізняти лиха?»

30

Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 6

Йова 6