Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
«Чи ж то життя людини на землі не служба?
Чи ж не як дні поденника, дні його?
Чи ж не як дні поденника, дні його?
Хіба життя людини на землі радше не є випробуванням, — його життя, наче в наймита, взятого на день?
Неначе раб, що прагне холодку,
немов поденник, що жде заплати,
немов поденник, що жде заплати,
Або наче раб, який боїться свого володаря і схопив тінь, чи наче найманець, який очікує своєї винагороди.
так місяці омани випали мені на долю,
і припали мені ночі болю.
і припали мені ночі болю.
Так і я переніс порожні місяці, і ночі болючі мені дано.
Коли лягаю, то кажу: Коли той день настане?
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.
Якщо засну, кажу: Коли день? Як же встану, знову: Коли вечір? А буваю я сповненим болю від вечора аж до ранку.
Тіло моє вкрилось червою і струпом,
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.
Моє ж тіло покривається гноєм червів, і я чахну, зіскрібаючи грудки землі з моїх виділень.
Дні мої линуть швидше, ніж човник,
і безнадійно пропадають.
і безнадійно пропадають.
А моє життя проминуло легше за бесіду, загинуло воно в марній надії.
Згадай же, що життя моє — лиш подув.
Очі мої вже не зазнають більше щастя.
Очі мої вже не зазнають більше щастя.
Тож згадай, що мій дух — життя, і моє око більше не повернеться, щоб побачити добро.
Око, що бачило мене, вже більше не побачить,
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.
Не побачить мене око Того, Хто мене бачить. Очі Твої на мені, а мене більше немає,
Розвіюється хмара і минає,
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.
— наче хмара стерта з неба. Адже якщо людина зійде до аду, то більше не вийде,
Не повернеться вже більше до себе в хату,
і місце, де він був, його вже не впізнає.
і місце, де він був, його вже не впізнає.
і більше не повернеться до власного дому. І більше його не впізнає його місце.
Тим то не буду стримувати уст моїх
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.
Тож я вже не зупиню моїх уст, говоритиму, будучи в скруті, охоплений бідою, відкрию гіркоту моєї душі.
Чи ж то я море чи морська потвора,
що ти проти мене ставиш сторожу?
що ти проти мене ставиш сторожу?
Яким морем я є, чи змієм, що Ти настановив наді мною сторожу?
Коли гадаю: втішить мене моя постіль,
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,
Я сказав: Мене потішить моє ліжко, відкрию ж до себе самого власне слово на моєму ліжку.
тоді жахаєш мене снами,
і примарами мене лякаєш.
і примарами мене лякаєш.
Ти мене страшиш снами і лякаєш мене видіннями.
І я волів би задушитись,
смерть мені ліпша від страждання.
смерть мені ліпша від страждання.
Забереш від мого духа мою душу, від смерті ж — мої кості.
Я сохну, я не буду жити завжди!
Облиш мене, бо дні мої — лише подув!
Облиш мене, бо дні мої — лише подув!
Адже не житиму навіки, щоб терпіти. Відступи від мене, бо моє життя марне.
І що той чоловік, щоб його цінувати,
звертати на нього твою увагу,
звертати на нього твою увагу,
Бо чим є людина, що Ти її звеличив, або що Ти звертаєш на неї увагу?
навідуватись до нього щоранку,
і випробовувати його щохвилі?
і випробовувати його щохвилі?
Невже здійснюватимеш над ним нагляд аж до ранку, і його судитимеш до спочинку?
Коли ти перестанеш за мною назирати,
даси мені спокійно слину проковтнути?
даси мені спокійно слину проковтнути?
Як довго не залишатимеш мене і не відпускатимеш мене, доки ще ковтатиму мою слину в болі?
Та коли я і згрішив, що тобі заподіяв,
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?
Якщо я згрішив, що Тобі можу зробити, Тобі, Хто знає людський розум? Навіщо Ти мене поставив Твоїм звинувачуваним, я є для Тебе тягарем?