Переклад Хоменка

New King James Version

Давида. Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.

The Lord the Avenger of His People

A Psalm of David.

Plead[a] my cause, O Lord, with those who strive with me;
Fight against those who fight against me.

2

Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!

2

Take hold of shield and [b]buckler,
And stand up for my help.

3

Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!

3

Also draw out the spear,
And stop those who pursue me.
Say to my soul,
“I am your salvation.”

4

Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене.

4

Let those be put to shame and brought to dishonor
Who seek after my life;
Let those be turned back and brought to confusion
Who plot my hurt.

5

Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.

5

Let them be like chaff before the wind,
And let the [c]angel of the Lord chase them.

6

Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.

6

Let their way be dark and slippery,
And let the angel of the Lord pursue them.

7

Бо без причини тайно нап'яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.

7

For without cause they have hidden their net for me in a pit,
Which they have dug without cause for my life.

8

Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап'яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму.

8

[d]Let destruction come upon him unexpectedly,
And let his net that he has hidden catch himself;
Into that very destruction let him fall.

9

Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.

9

And my soul shall be joyful in the Lord;
It shall rejoice in His salvation.

10

Уся моя істота скаже: “Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.

10

All my bones shall say,
“Lord, who is like You,
Delivering the poor from him who is too strong for him,
Yes, the poor and the needy from him who plunders him?”

11

Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.

11

Fierce witnesses rise up;
They ask me things that I do not know.

12

Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.

12

They reward me evil for good,
To the sorrow of my soul.

13

Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.

13

But as for me, when they were sick,
My clothing was sackcloth;
I humbled myself with fasting;
And my prayer would return to my own [e]heart.

14

Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір'ю, засмучений хилився.

14

I paced about as though he were my friend or brother;
I bowed down [f]heavily, as one who mourns for his mother.

15

І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.

15

But in my [g]adversity they rejoiced
And gathered together;
Attackers gathered against me,
And I did not know it;
They tore at me and did not cease;

16

Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.

16

With ungodly mockers at feasts
They gnashed at me with their teeth.

17

Господи, докіль будеш дивитись? Спаси від рикаючих мою душу, від левенят — мою єдину.

17

Lord, how long will You look on?
Rescue me from their destructions,
My precious life from the lions.

18

Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю.

18

I will give You thanks in the great assembly;
I will praise You among [h]many people.

19

Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.

19

Let them not rejoice over me who are wrongfully my enemies;
Nor let them wink with the eye who hate me without a cause.

20

Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.

20

For they do not speak peace,
But they devise deceitful matters
Against the quiet ones in the land.

21

І на мене роззявляють рот свій, кажуть: “Ага! Ага! Бачили очі наші!”

21

They also opened their mouth wide against me,
And said, “Aha, aha!
Our eyes have seen it.”

22

Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!

22

This You have seen, O Lord;
Do not keep silence.
O Lord, do not be far from me.

23

Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу!

23

Stir up Yourself, and awake to my vindication,
To my cause, my God and my Lord.

24

Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною,

24

Vindicate me, O Lord my God, according to Your righteousness;
And let them not rejoice over me.

25

нехай не думають у своїм серці: “Ага! Ми досягли свого!” Нехай не кажуть: “Ми його заїли!”

25

Let them not say in their hearts, “Ah, so we would have it!”
Let them not say, “We have swallowed him up.”

26

Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом ті, що гордовито несуться проти мене.

26

Let them be ashamed and brought to mutual confusion
Who rejoice at my hurt;
Let them be clothed with shame and dishonor
Who exalt themselves against me.

27

Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: “Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.”

27

Let them shout for joy and be glad,
Who favor my righteous cause;
And let them say continually,
“Let the Lord be magnified,
Who has pleasure in the prosperity of His servant.”

28

Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.

28

And my tongue shall speak of Your righteousness
And of Your praise all the day long.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Псалмів 35

Psalms 35