Переклад Хоменка

New King James Version

Господь сказав Мойсеєві: "Піди до фараона; я бо закаменив серце його і його слуг, щоб виконати оці мої знаки посеред них,

1

The Eighth Plague: Locusts

Now the Lord said to Moses, “Go in to Pharaoh; for I have hardened his heart and the hearts of his servants, that I may show these signs of Mine before him,

2

щоб ти оповів це синам і внукам твоїм, що я зробив з єгиптянами і які знаки створив посеред них, щоб ви знали, що я — Господь."

2

and that you may tell in the hearing of your son and your son’s son the mighty things I have done in Egypt, and My signs which I have done among them, that you may know that I am the Lord.”

3

Прийшли Мойсей та Арон до фараона та й промовили до нього: "Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки відмовлятимешся покоритися мені? Відпусти мій народ, щоб послужив мені;

3

So Moses and Aaron came in to Pharaoh and said to him, “Thus says the Lord God of the Hebrews: ‘How long will you refuse to humble yourself before Me? Let My people go, that they may serve Me.

4

бо як не схочеш відпустити народу мого, то ось завтра наведу я сарану на край твій.

4

Or else, if you refuse to let My people go, behold, tomorrow I will bring locusts into your territory.

5

І вкриє вона лице землі так, що землі не стане видко, і поїсть останок того, що заціліло у вас ще від граду, та огризе всяке дерево, що росте на ваших полях.

5

And they shall cover the face of the earth, so that no one will be able to see the earth; and they shall eat the residue of what is left, which remains to you from the hail, and they shall eat every tree which grows up for you out of the field.

6

Вона наповнить будинки твої, і будинки усіх слуг твоїх, і будинки всіх єгиптян; такого ще не бачили ні батьки, ні предки твої з того часу, як вони зайняли цю землю й по цей день." Та й обернувшись він вийшов від фараона.

6

They shall fill your houses, the houses of all your servants, and the houses of all the Egyptians — which neither your fathers nor your fathers’ fathers have seen, since the day that they were on the earth to this day.’ ” And he turned and went out from Pharaoh.

7

І промовили слуги фараона до нього: "Докіль цей наворожуватиме на нас нещастя? Відпусти геть цих людей послужити Господеві, Богу їх. Чи й досі ти не помітив, що Єгипет погибає?"

7

Then Pharaoh’s servants said to him, “How long shall this man be a snare to us? Let the men go, that they may serve the Lord their God. Do you not yet know that Egypt is destroyed?”

8

І завернули Мойсея та Арона до фараона, а він каже їм: "Ідіть, принесіть службу Господеві, Богу вашому. А хто ж це хоче йти?"

8

So Moses and Aaron were brought again to Pharaoh, and he said to them, “Go, serve the Lord your God. Who are the ones that are going?”

9

Відповів Мойсей: "З юнаками та старими нашими підемо, з синами і дочками нашими, з вівцями й волами нашими підемо; бо то свято Господнє для нас."

9

And Moses said, “We will go with our young and our old; with our sons and our daughters, with our flocks and our herds we will go, for we must hold a feast to the Lord.”

10

І сказав до них: "Нехай Господь буде так з вами, якщо я відпущу вас і приналежне вам! Глядіть, бо щось лихе ви замишляєте собі.

10

Then he said to them, “The Lord had better be with you when I let you and your little ones go! Beware, for evil is ahead of you.

11

Ні! Не бути цьому! Ідіть собі ви, чоловіки, та й послужіть Господеві, цього ж бо якраз самі домагаєтесь." Та й вигнали їх з-перед фараона.

11

Not so! Go now, you who are men, and serve the Lord, for that is what you desired.” And they were driven out from Pharaoh’s presence.

12

Сказав Господь Мойсеєві: "Простягни руку твою над Єгипетською землею, і налетить сарана на Єгипетську землю й пожере всю траву в краю, усе те, що заціліло від граду."

12

Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand over the land of Egypt for the locusts, that they may come upon the land of Egypt, and eat every herb of the land — all that the hail has left.”

13

І простяг Мойсей палицю свою над Єгипетською землею. Господь же навів на країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану,

13

So Moses stretched out his rod over the land of Egypt, and the Lord brought an east wind on the land all that day and all that night. When it was morning, the east wind brought the locusts.

14

що налетіла на всю землю Єгипетську; вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде.

14

And the locusts went up over all the land of Egypt and rested on all the territory of Egypt. They were very severe; previously there had been no such locusts as they, nor shall there be such after them.

15

І вкрила лице всієї землі, аж земля почорніла; і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі.

15

For they covered the face of the whole earth, so that the land was darkened; and they ate every herb of the land and all the fruit of the trees which the hail had left. So there remained nothing green on the trees or on the plants of the field throughout all the land of Egypt.

16

Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: "Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами.

16

Then Pharaoh called for Moses and Aaron in haste, and said, “I have sinned against the Lord your God and against you.

17

І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть."

17

Now therefore, please forgive my sin only this once, and entreat[a] the Lord your God, that He may take away from me this death only.”

18

То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві.

18

So he went out from Pharaoh and entreated the Lord.

19

І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море; не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім.

19

And the Lord turned a very strong west wind, which took the locusts away and blew them into the Red Sea. There remained not one locust in all the territory of Egypt.

20

Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля.

20

But the Lord hardened Pharaoh’s heart, and he did not let the children of Israel go.

21

Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися."

21

The Ninth Plague: Darkness

Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward heaven, that there may be darkness over the land of Egypt, [b]darkness which may even be felt.”

22

Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні.

22

So Moses stretched out his hand toward heaven, and there was thick darkness in all the land of Egypt three days.

23

І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів; в оселях же синів Ізраїля було світло.

23

They did not see one another; nor did anyone rise from his place for three days. But all the children of Israel had light in their dwellings.

24

Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: "Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами."

24

Then Pharaoh called to Moses and said, “Go, serve the Lord; only let your flocks and your herds be kept back. Let your little ones also go with you.”

25

Сказав Мойсей: "Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому.

25

But Moses said, “You must also give [c]us sacrifices and burnt offerings, that we may sacrifice to the Lord our God.

26

Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита; бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди."

26

Our livestock also shall go with us; not a hoof shall be left behind. For we must take some of them to serve the Lord our God, and even we do not know with what we must serve the Lord until we arrive there.”

27

Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх.

27

But the Lord hardened Pharaoh’s heart, and he would not let them go.

28

І сказав йому фараон: "Геть від мене! Та бережись, щоб не з'являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі!"

28

Then Pharaoh said to him, “Get away from me! Take heed to yourself and see my face no more! For in the day you see my face you shall die!”

29

Мойсей відповів: "Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого."

29

So Moses said, “You have spoken well. I will never see your face again.”

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Вихід 10

Exodus 10