Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


← (Приповістей 24) | (Приповістей 26) →

Приповістей 25

 

 

Це теж приповідки Соломона,
що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.
Слава Божа в таїнстві слова,
а царів слава — досліджувати слово.
Як неба висота, і як землі глибина,
так серце в царів недослідне.
Відділи жужель від срібла,
і ливар з нього зробить посуд.
Усунь лихого з-перед царя,
і справедливістю престол його зміцніє.
Перед царем не величайся
і на місці для вельмож не зупиняйся.
Бо ліпше, коли тобі кажуть: “Вийди сюди”,
ніж як тебе понизять перед князем,
що його бачили твої очі.
Судитись не хапайся,
бо що будеш наприкінці чинити,
коли твій ближній тебе засоромить?
Залагодь твою сварку з ближнім,
і тайни другого не зраджуй,
щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе,
— і твоя слава не відступить від тебе.
Золоті яблучка в оправі срібній,
— слово сказане до речі.
Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса,
— так мудрий докоритель для уважного вуха.
Що в жнива сніжна прохолоде
те вірний посланець тому, хто його посилає:
приносить бо відраду душі свого пана.
Як хмари й вітер без дощу,
отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.
Довготерплячістю можна правителя переконати;
м'який язик ломить і тверду кістку.
Знайшов ти мед, їж, скільки потребуєш,
та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.
Багато не вчащай до дому друга твогс,
а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.
Що довбня, меч та стріла гостра,
— те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.
Що спорохнілий зуб і нога вивихнута,
те саме надія на зрадливого в день нещастя.
Як той, хто скидає одіж холодного дня,
і як оцет на салітру, — такий той,
хто співає пісні зажуреному серцю.
Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом,
як хоче пити, подай води напитись,
бо ти збереш на його голову вугілля гаряче,
і Господь заплатить тобі.
Північний вітер дощ наганяє,
язик потайний — лице сердите.
Ліпше сидіти в кутку на покрівлі,
ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.
Як вода холодна людині в спразі,
так добра вістка з далекої країни.
Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте,
так праведник, що піддається злому.
Воно не добре багато їсти меду,
і неславно людям досліджувати власну славу.
Що місто збурене й без мурів,
те людина, що не панує над собою.

← (Приповістей 24) | (Приповістей 26) →

Історія оновлень Історія оновлень

© UA biblenet - 2025