Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Хто від картання стає тугошиїм,
того розіб'ють умить, і то невигойно.
того розіб'ють умить, і то невигойно.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Як праведних багато — народ радіє,
а як лихі панують — народ стогне.
а як лихі панують — народ стогне.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Хто любить мудрість, той веселить батька свого,
а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.
а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
Цар правотою скріплює країну,
а ласий на податки її руйнує.
а ласий на податки її руйнує.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Хто лестить ближньому своєму,
той сіть стелить йому під ноги.
той сіть стелить йому під ноги.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
В переступі лихого чоловіка — пастка;
а праведний співає й радується.
а праведний співає й радується.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
Праведний знає справу бідних,
а розбещений не має зрозуміння.
а розбещений не має зрозуміння.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Глузливі піднімають догори дном ціле місто,
а мудрі гнів утихомирюють.
а мудрі гнів утихомирюють.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Коли мудрий посперечається з дурнем,
то сердиться він, чи сміється — немає спокою.
то сердиться він, чи сміється — немає спокою.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Невинного не люблять душогубці,
а праведні про його душу дбають.
а праведні про його душу дбають.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Дурний усю свою досаду виливає,
а мудрий здержує її в собі.
а мудрий здержує її в собі.
Глупа́к увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
Як князь вислухає слова брехливі,
усі його слуги ледачі.
усі його слуги ледачі.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Бідний і здирці зустрічаються;
та Господь освічує очі цього, і тих.
та Господь освічує очі цього, і тих.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
Як цар судить по правді бідних,
престол його назавжди утвердиться.
престол його назавжди утвердиться.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
Різка й докір надають мудрости,
дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.
дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
Як множаться безбожні, множаться злочини,
та праведні побачать їх погибель.
та праведні побачать їх погибель.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій,
він дасть потіху твоєму серцю.
він дасть потіху твоєму серцю.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Коли нема видіння, народ розпускається;
щасливий, хто додержує закону.
щасливий, хто додержує закону.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Словами раба не поправити:
навіть коли розуміє, не послухає.
навіть коли розуміє, не послухає.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови?
На дурня більш надії, ніж на нього.
На дурня більш надії, ніж на нього.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Як слугу змалку в розкошах тримати,
він наостанку стане невдячний.
він наостанку стане невдячний.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Гнівливий чоловік здіймає сварку,
і гарячий — множить провини.
і гарячий — множить провини.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Гординя чоловіка його принизить,
а покірний духом досягне чести.
а покірний духом досягне чести.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу:
він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.
він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
Хто людей боїться, той у сильце попаде;
а хто на Господа вповає, той безпечен.
а хто на Господа вповає, той безпечен.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
Багато тих, що шукають ласки князя;
та право кожного від Господа походить.
та право кожного від Господа походить.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.