Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

← (Приповістей 29) | (Приповістей 31) →

Приповістей 30

Слова Агура, сина Яке, з Масси;
вирок чоловіка до Ітієла,
до Ітісла і до Ухала:

Справді я найдурніший з людей
і розуму людського нема в мене.

Я мудрости не навчився
і знання святих я не маю.

Хто вийшов на небо й спустився звідтіль?
Хто зібрав вітер у своїх жменях?
Хто замкнув воду в свою одежу?
Хто всі кінці землі поставив?
Яке йому ім'я? І яке ім'я його сина,
якщо ти знаєш?

Кожне слово Боже випробуване;
він — щит для тих, що в нього захисту шукають.

До слів його не додавай нічого,
а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.

Двох речей прошу я в тебе; не відмов мені їх, доки не умру я:

неправду та брехливе слово віддали від мене;
не давай мені ані злиднів, ані багатства,
подай мені лиш достатнього хліба,

щоб я, наситившись, тебе не зрікся,
та не сказав: “Хто Господь?”
— або, збіднівши, не став красти
та не безчестив імени Бога мого.

Не обмовляй раба перед паном,
а то він проклене тебе, і ти будеш винним.

Є виродки, що проклинають батька свого
і не благословлять матері своєї;

є виродки, що себе чистими вважають,
хоч і не вмиті від бруду свого;

є виродки, що вгору очі задирають,
свої повіки підводять;

є виродки, що в них, неначе мечі — зуби,
немов ті ножі — ікли,
щоб пожирати бідних на землі,
з-між людей убогих.

П'явка дві дочки має: “Давай! Давай!”
Три речі ненаситні,
ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: “Досить”.

Шеол, неплідная утроба,
земля води несита,
та вогонь, який не каже: “Досить!”

Око, що глузує з батька
й що неньці не кориться,
— око те виклюють ворони в долині
і пожеруть орлята.

Троє речей для мене надто дивовижні,
ба й чотирьох не розумію:

дороги орла на небі,
дороги гадини на скелі,
дороги корабля посеред моря
і дороги чоловіка до дівчини.

Такий звичай у жінки-перелюбки:
їсть, обтирає рот свій
і каже: “Я нічого злого не зробила!”

Від трьох речей земля трясеться,
ба й чотирьох знести не може:

раба, що зацарює;
безумного, коли наїсться до наситу;

нелюбої, що вийде заміж,
і слугині, що успадкує по господині.

Чотири є їх на землі маленьких,
але вони мудріші понад мудрих:

мурашки, люд несильний,
а літом наготовлюють собі запаси;

борсуки — народ слабенький,
а на скелях свої оселі мають;

сарана царя не має,
а вся вона шерегами виходить;

павук, що ти руками можеш узяти,
та він в палатах у царя буває.

Троє є їх, що мають ходу гарну,
ба й четверо, що гарно ходять:

лев, найсильніший між звірями,
ні перед чим не уступає;

півень, що між курами похожає;
козел та цар, що перед народом виступає.

Якщо ти здуру загнавсь у гніві,
а потім обміркував, то затули рота рукою.

Бо коли збити молоко, виходить масло;
і коли натиснути носа, кров виступає;
так, коли тиснути гнів, виникає сварка.

← (Приповістей 29) | (Приповістей 31) →