Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Слова царя Лемуела, царя Масси,
що їх навчила його мати:
що їх навчила його мати:
Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
Що, сину мій? Що, сину мого лона?
Що, сину моїх обітниць?
Що, сину моїх обітниць?
Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?*
Не віддавай жінкам твоєї сили,
ні твого серця тим, що царів гублять.
ні твого серця тим, що царів гублять.
Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
То не царям, о Лемуеле,
не царям вино пити,
ані князям бажати п'янких напоїв!
не царям вино пити,
ані князям бажати п'янких напоїв!
Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
Щоб вони, напившись, знову не забули,
та не покривили суду всіх, що пригноблені.
та не покривили суду всіх, що пригноблені.
Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
Дайте п'янких напоїв тому, що погибає,
і вина тим, яким на серці гірко;
і вина тим, яким на серці гірко;
Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
нехай п'є й забуде свої злидні,
і нехай більше не згадує про своє горе.
і нехай більше не згадує про своє горе.
Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
Відкрий твої уста на користь німого,
для всіх, що їм виречено погибель.
для всіх, що їм виречено погибель.
Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
Відкрий твої уста, суди по правді,
розсуди діло бідного та сіромахи.
розсуди діло бідного та сіромахи.
Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
Жінку цнотливу — хто її знайде?
Ціна її вища над перлини!
Ціна її вища над перлини!
Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
Серце її мужа покладається на неї;
йому не бракуватиме прибутку.
йому не бракуватиме прибутку.
Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
Вона чинить йому добро, не зло,
покіль віку в неї.
покіль віку в неї.
Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
Дбає про льон та вовну,
радо працює власними руками.
радо працює власними руками.
Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
Вона, немов ті кораблі купецькі,
здалека хліб привозить.
здалека хліб привозить.
Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
Встає удосвіта, дає домашнім їжу,
і пай своїм слугиням.
і пай своїм слугиням.
Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
До поля придивляється і його купує,
і з власних рук дорібку виноградник садить.
і з власних рук дорібку виноградник садить.
Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
Стан вона свій підперізує міцно,
й береться жваво до роботи.
й береться жваво до роботи.
Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
Бачить, що її праця процвітає,
світло її вночі не гасне.
світло її вночі не гасне.
Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
Руки до кужеля простягає,
а пальці її держать веретено.
а пальці її держать веретено.
Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
Вона для вбогого розтуляє долоню,
нужденному подає руку.
нужденному подає руку.
Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
Сніг не страшний для її хати,
бо вся її сім'я одягнена подвійно.
бо вся її сім'я одягнена подвійно.
Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
Покривала вона собі готує,
льон тонкий і порфіра — її одежа.
льон тонкий і порфіра — її одежа.
Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
Мужа її шанують у воротях,
як засідає зо старшинами краю.
як засідає зо старшинами краю.
Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
Вона тче тонке полотно й продає,
і пояси купцеві доставляє.
і пояси купцеві доставляє.
Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
Сила й гідність — її одежа,
і вона собі сміється з прийдешнього дня.
і вона собі сміється з прийдешнього дня.
Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
Уста свої з мудрістю відкриває,
доброта науки на язиці в неї.
доброта науки на язиці в неї.
Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
Ретельно наглядає за ходом справ у хаті,
хліба не знає їсти, нічого не робивши.
хліба не знає їсти, нічого не робивши.
Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
Діти її встають і її величають,
муж її теж її вихваляє.
муж її теж її вихваляє.
Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
Сила було жінок цнотливих,
ти ж перевищила усіх їх.
ти ж перевищила усіх їх.
Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
Краса — річ оманлива, врода — марна;
жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!
жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!
Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!