Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Приповістей 5

Мій сину! слухай уважно мудрости моєї,
прихили ухо твоє до розуму мого:

Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,

щоб ти зберіг собі розсудок,
і щоб наука уста твої зберегла.

Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;

Бо мед із уст чужої жінки капає,
і бесіда її масніша від олії,

Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;

але скін її гіркий, немов полин,
і гострий, наче меч двосічний.

Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.

Ноги її низходять до смерти,
кроки її простують до Шеолу.

Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.

Стежки життя вона не знає;
хода її непевна, їй до того байдуже.

Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.

Отож, сину мій, слухай мене,
не відступай від слова уст моїх.

Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.

Відсторони твою дорогу геть від неї,
не наближайсь до дверей її дому,

Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,

щоб не довелось віддати іншим твою славу,
а твоїх літ — людям немилосердним;

Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;

щоб не наживалися твоїм добром чужинці,
щоб труди твої не переходили в чужий дім,

Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.

щоб не стогнав ти по тому,
як тіло твоє і твоя плоть змарніють,

Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —

щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів,
серце моє погордувало докором?

Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;

Я голосу вчителів моїх не слухав,
і до наставників моїх не нахиляв я вуха.

Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;

Я мало не потрапив у крайнє лихо
поміж зборищем-громадою!”

Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!

Пий воду з твого водозбору,
воду, що б'є із власної криниці.

Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.

Чому б твої джерела мали розливатися навколо,
твої потоки по майданах?

Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;

Нехай будуть тобі одному,
а не чужим разом з тобою.

Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.

Нехай живець твій буде благословенний,
втішайся дружиною твоєї юности.

Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,

Премила лань! Люба сарна!
Нехай її чари упоюють тебе повсякчас,
у любощах її стало кохайся!

Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.

Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою,
до грудей сторонньої горнутись?

Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?

Дороги людські в Господа перед очима,
і він вирівнює всі стежки їхні.

Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.

Злого ловлять власні переступи,
у пута власного гріха він потрапляє.

Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.

Він помирає з-за браку науки,
з-за своєї надмірної глупоти він блукає.

Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.

← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →