Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Мій сину! Коли за ближнього ти поручився,
коли дав руку твою за чужого,

1

Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —

2

коли зв'язав себе словами уст своїх,
коли піймавсь словами уст власних,

2

То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.

3

вчини, мій сину, ось що, і звільнишся,
бо ти попався в руки ближньому твоєму:
— іди, смирися, наполягай на твого ближнього;

3

Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;

4

не дай очам твоїм ні сну,
ні дрімоти твоїм повікам.

4

Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;

5

Звільнись, неначе сарна з рук (мисливця)
і немов та птиця з сильця.

5

Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.

6

Іди, ледащо, до мурашки;
приглянься до її звичаїв, будь розумним.

6

Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.

7

Нема в неї ні начальства,
ні назирателя, ані вождя, —

7

Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;

8

і літом вона хліб собі готує,
у жнива збирає корм свій.

8

А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.

9

Докіль лежатимеш, лінивче
коли ти встанеш зо сну свого?

9

Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?

10

Не довго будеш спати, не довго й куняти,
не довго будеш, розлігшися, згортати руки,

10

Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;

11

і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе;
і недостача, мов муж збройний.

11

А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.

12

Людина розбещена, чоловік безбожний
— ходить з неправдивими устами,

12

Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;

13

мружить очі, совгає ногами,
подає знаки своїми пальцями.

13

Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;

14

З лихими думами на серці
він увесь час зло кує, сіє розбрат.

14

У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.

15

Тому на нього нагло надійде погибель,
він вмить буде розбитий, без рятунку.

15

За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.

16

Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні:

16

От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:

17

горді очі, язик брехливий,
руки, що кров безвинну проливають,

17

Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,

18

серце, що кує лихі задуми,
ноги, що біжать до зла швидко,

18

Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,

19

фальшивий свідок, що дихає брехнею,
та той, що між братами сіє чвари.

19

Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.

20

Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого,
не відкидай навчання матері твоєї.

20

Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;

21

Прив'яжи собі до серця їх, назавжди,
повісь собі на шию.

21

На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.

22

Бо заповідь — то світильник, а навчання — світло;
повчальні докори — дорога життя.

22

Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:

23

Коли ходитимеш, вона буде тебе водити,
як ляжеш, буде чатувати над тобою,
а як пробудишся, буде з тобою розмовляти,

23

Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;

24

щоб зберегти тебе від злої жінки,
та від облесливости язика чужої.

24

Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.

25

Не пожадай у твоїм серці її вроди,
і не давай себе звести її морганням,

25

Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;

26

бо задля повії можна зубожіти до куска хліба,
тим часом, як замужня на дороге життя полює.

26

Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.

27

Чи ж можна в пазуху вогню набрати
так, щоб одежа не згоріла?

27

Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?

28

Або чи можна по жару ходити
так, щоб не опеклися ноги?

28

Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?

29

Отак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає:
хто б її не торкнувся, не буде той безвинним.

29

Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.

30

До злодія не ставляться з презирством,
якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний.

30

Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;

31

Та як упіймають, усемеро заплатить;
усе, що має в хаті, мусить він віддати.

31

А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.

32

Хто перелюбствує, тому ума бракує;
сам себе губить, хто це чинить.

32

Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.

33

Він стусанів і ганьби набереться,
сором його не зітреться ніколи.

33

Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.

34

Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа,
і він не пощадить у день помсти.

34

Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;

35

Ніякого він викупу не прийме,
нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари.

35

Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Приповістей 6

Приповістей 6