Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Приповістей 8

Хіба мудрість не кличе,
розум не здійма свій голос?

На верху горбів при дорозі,
стає вона й на розпуттях.

Коло воріт, при вході в місто,
при вході в двері вона голосно гукає:

“Це вас я кличу, люди;
до синів людських мій голос.

О простодушні, обачности навчайтесь,
і ви, безглузді, ума набирайтесь!

Слухайте, бо я про важливе говоритиму,
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.

Уста мої виповідають правду,
і зло моїм устам огидне.

Всі слова уст моїх правдиві,
нема нічого в них нещирого, кривого.

Всі вони ясні тому, хто їх розуміє,
і слушні тому, хто придбав знання.

Прийміть мою науку, а не срібло,
і радше знання, ніж золото добірне,

бо мудрість ліпша понад перли;
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.

Я мудрість, з обачністю я перебуваю;
я посідаю знання розважливе.

Страх Господній то ненависть до зла.
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу

У мене рада й помисл;
я — розум, у мене сила.

Мною царі царюють
і князі встановляють право.

Мною старшини правлять,
вельможі судять усю землю.

Я люблю тих, які мене люблять;
хто шукає мене пильно, той знаходить.

Багатство й слава в мене,
постійні блага й справедливість.

Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота;
прибуток мій — над срібло добірне.

Я ходжу путями правди,
стежками права,

щоб дати блага тим, які мене люблять,
щоб наповнились їхні скарбниці.

Господь створив мене почином путі своєї,
першою з його чинів споконвічних.

Я настановлена була від віку,
від початку, раніше, ніж; земля постала;

коли не було ще безодень, я народилась,
коли не було ще джерел багатоводних.

Перед тим, як були засновані гори,
раніше від пагорбів я народилась;

тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу,
ні первнів пилу світового.

Як він укріпляв небо, я там була;
як він рисував круг поверх безодні,

як він згущав угорі хмари,
як установляв бездонні джерела,

як призначав край морю,
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, —

я була при ньому, при роботі,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,

гралась на його земному крузі,
моя бо втіха: бути; з людськими синами.

Отож, тепер, діти мої, слухайте мене:
щасливі тії, що дороги мої пильнують!

Слухайте науки й будьте мудрі,
не гордуйте нею.

Щасливий чоловік, що мене слухає,
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!

Бо хто мене знаходить, той життя знаходить
й осягає від Господа ласку.

Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить;
всі мої ненависники — смерть полюбляють.”