Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Хіба мудрість не кличе,
розум не здійма свій голос?

1

Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?

2

На верху горбів при дорозі,
стає вона й на розпуттях.

2

Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;

3

Коло воріт, при вході в місто,
при вході в двері вона голосно гукає:

3

Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:

4

“Це вас я кличу, люди;
до синів людських мій голос.

4

Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!

5

О простодушні, обачности навчайтесь,
і ви, безглузді, ума набирайтесь!

5

Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі — розуму!

6

Слухайте, бо я про важливе говоритиму,
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.

6

Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.

7

Уста мої виповідають правду,
і зло моїм устам огидне.

7

Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, — гидота устам моїм.

8

Всі слова уст моїх правдиві,
нема нічого в них нещирого, кривого.

8

Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.

9

Всі вони ясні тому, хто їх розуміє,
і слушні тому, хто придбав знання.

9

Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.

10

Прийміть мою науку, а не срібло,
і радше знання, ніж золото добірне,

10

Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;

11

бо мудрість ліпша понад перли;
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.

11

Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.

12

Я мудрість, з обачністю я перебуваю;
я посідаю знання розважливе.

12

Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.

13

Страх Господній то ненависть до зла.
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу

13

Страх Господень — значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.

14

У мене рада й помисл;
я — розум, у мене сила.

14

В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.

15

Мною царі царюють
і князі встановляють право.

15

Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;

16

Мною старшини правлять,
вельможі судять усю землю.

16

Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.

17

Я люблю тих, які мене люблять;
хто шукає мене пильно, той знаходить.

17

Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.

18

Багатство й слава в мене,
постійні блага й справедливість.

18

І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;

19

Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота;
прибуток мій — над срібло добірне.

19

Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.

20

Я ходжу путями правди,
стежками права,

20

Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками,

21

щоб дати блага тим, які мене люблять,
щоб наповнились їхні скарбниці.

21

Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.

22

Господь створив мене почином путі своєї,
першою з його чинів споконвічних.

22

Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;

23

Я настановлена була від віку,
від початку, раніше, ніж; земля постала;

23

Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.

24

коли не було ще безодень, я народилась,
коли не було ще джерел багатоводних.

24

Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.

25

Перед тим, як були засновані гори,
раніше від пагорбів я народилась;

25

Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;

26

тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу,
ні первнів пилу світового.

26

Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.

27

Як він укріпляв небо, я там була;
як він рисував круг поверх безодні,

27

Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,

28

як він згущав угорі хмари,
як установляв бездонні джерела,

28

Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),

29

як призначав край морю,
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, —

29

Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, —

30

я була при ньому, при роботі,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,

30

Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,

31

гралась на його земному крузі,
моя бо втіха: бути; з людськими синами.

31

Веселячись на земному крузї його, радість же моя була — дїти людські.

32

Отож, тепер, діти мої, слухайте мене:
щасливі тії, що дороги мої пильнують!

32

Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.

33

Слухайте науки й будьте мудрі,
не гордуйте нею.

33

Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.

34

Щасливий чоловік, що мене слухає,
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!

34

Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!

35

Бо хто мене знаходить, той життя знаходить
й осягає від Господа ласку.

35

Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;

36

Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить;
всі мої ненависники — смерть полюбляють.”

36

Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Приповістей 8

Приповістей 8