Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New International Version
Я мовив сам до себе: Нум випробую тебе радощами: заживай добра! Але й це марнота.
Pleasures Are Meaningless
I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure to find out what is good.” But that also proved to be meaningless.
I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure to find out what is good.” But that also proved to be meaningless.
Про сміх я сказав: Він безумний! — а про радість: Яка з неї користь?
“Laughter,” I said, “is madness. And what does pleasure accomplish?”
Я намагавсь у моїм серці звеселяти вином моє тіло, тоді, як ум мій проводив усім розумно, а й віддаватись дурощам, аж докіль не побачу, в чому полягає щастя синів людських, які трудяться під небом за час короткого віку їхнього.
I tried cheering myself with wine, and embracing folly — my mind still guiding me with wisdom. I wanted to see what was good for people to do under the heavens during the few days of their lives.
Я взявся був до великої праці: набудував собі будинків, насадив собі виноградників,
I undertook great projects: I built houses for myself and planted vineyards.
розвів собі сади й городи і насадив у них усякого дерева плодового.
I made gardens and parks and planted all kinds of fruit trees in them.
Я накопав собі ставів на воду, щоб буйний гай з них поливати.
I made reservoirs to water groves of flourishing trees.
Придбав собі рабів і рабинь; була у мене й доморосла челядь; посілостей також, товару та овець була велика сила в мене, більш, ніж у всіх, що були передо мною в Єрусалимі.
I bought male and female slaves and had other slaves who were born in my house. I also owned more herds and flocks than anyone in Jerusalem before me.
Та й золота я нагромадив собі й срібла, і скарби царів та областей. Завів собі співаків і співачок, і втіху синів людських, жінок усякого роду.
Отак я став великим і перевищив усіх, що були передо мною у Єрусалимі; та й мудрість моя теж зосталась при мені.
I became greater by far than anyone in Jerusalem before me. In all this my wisdom stayed with me.
Чого б не забажали мої очі, я не боронив їм, не позбавляв серця мого ніякої радости. Бо серце моє веселилось усяким моїм трудом, і це був мій пай з усього мого труду.
I denied myself nothing my eyes desired;
I refused my heart no pleasure.
My heart took delight in all my labor,
and this was the reward for all my toil.
I refused my heart no pleasure.
My heart took delight in all my labor,
and this was the reward for all my toil.
Тоді я глянув на всі діла, що руки мої вчинили, і на той труд, що ним я трудився; і ось: геть усе — марнота й гонитва за вітром, і ніякої з того користи під сонцем.
Yet when I surveyed all that my hands had done
and what I had toiled to achieve,
everything was meaningless, a chasing after the wind;
nothing was gained under the sun.
and what I had toiled to achieve,
everything was meaningless, a chasing after the wind;
nothing was gained under the sun.
Заповзявсь я придивлятись, що воно таке мудрість, глупота й нерозум. Бо що буде чинити той, хто по цареві прийде? Те саме, що вже робилось.
Wisdom and Folly Are Meaningless
Then I turned my thoughts to consider wisdom,
and also madness and folly.
What more can the king’s successor do
than what has already been done?
Then I turned my thoughts to consider wisdom,
and also madness and folly.
What more can the king’s successor do
than what has already been done?
І я побачив, що мудрість перевищує глупоту, як світло перевищує темінь.
I saw that wisdom is better than folly,
just as light is better than darkness.
just as light is better than darkness.
«Очі мудрого на голові у нього, а дурний ходить у темноті.» Та я й те зауважив, що одна доля їм усім судилась.
The wise have eyes in their heads,
while the fool walks in the darkness;
but I came to realize
that the same fate overtakes them both.
while the fool walks in the darkness;
but I came to realize
that the same fate overtakes them both.
І я подумав у моєму серці: якщо доля дурного випаде й мені, навіщо тоді мені моя більша мудрість? І от я мовив сам до себе: І це також марнота,
Then I said to myself,
“The fate of the fool will overtake me also.
What then do I gain by being wise?”
I said to myself,
“This too is meaningless.”
“The fate of the fool will overtake me also.
What then do I gain by being wise?”
I said to myself,
“This too is meaningless.”
бо ні про мудрого, ні про дурного нема згадки повіки, а вже в найближчій будучині все буде забуте. І як мудрий, так само й дурний умирає!
For the wise, like the fool, will not be long remembered;
the days have already come when both have been forgotten.
Like the fool, the wise too must die!
the days have already come when both have been forgotten.
Like the fool, the wise too must die!
І так я зненавидів життя, бо поганим здалось мені те, що діється під сонцем: бо все лиш марнота й гонитва за вітром.
Toil Is Meaningless
So I hated life, because the work that is done under the sun was grievous to me. All of it is meaningless, a chasing after the wind.
So I hated life, because the work that is done under the sun was grievous to me. All of it is meaningless, a chasing after the wind.
І зненавидів я ввесь мій труд, яким, було, трудився під сонцем, тому що залишу його іншому, що буде по мені.
I hated all the things I had toiled for under the sun, because I must leave them to the one who comes after me.
А хто знає, чи він буде мудрий, а чи дурний? Однак орудуватиме всім моїм трудом, що ним трудивсь я та мудрував під сонцем. І це теж — марнота.
And who knows whether that person will be wise or foolish? Yet they will have control over all the fruit of my toil into which I have poured my effort and skill under the sun. This too is meaningless.
Ось чому зневірилось моє серце в усім моїм труді, що ним трудивсь я під сонцем.
So my heart began to despair over all my toilsome labor under the sun.
Буває бо чоловік, який трудився розумно, вміло та з хистом, однак, лишає свою частку чоловікові, що не трудився над нею, — це теж марнота й велике зло.
For a person may labor with wisdom, knowledge and skill, and then they must leave all they own to another who has not toiled for it. This too is meaningless and a great misfortune.
Бо що буде людині за всю його працю та журбу серця, яких завдає собі під сонцем?
What do people get for all the toil and anxious striving with which they labor under the sun?
Усі бо його дні лише біль, мука — його клопіт: навіть уночі не спочиває його серце; і це теж марнота.
All their days their work is grief and pain; even at night their minds do not rest. This too is meaningless.
Нема нічого ліпшого для чоловіка, як їсти, пити та зазнавати собі добра з своєї праці. Я спостеріг також, що це з руки Божої приходить.
A person can do nothing better than to eat and drink and find satisfaction in their own toil. This too, I see, is from the hand of God,
Бо, хто йому довподоби, тому дає він мудрість, знання й радість; грішникові ж накидає заняття збирати та нагромаджувати, щоб лишити тому, хто довподоби Богу. Та й це марнота й гонитва за вітром.
To the person who pleases him, God gives wisdom, knowledge and happiness, but to the sinner he gives the task of gathering and storing up wealth to hand it over to the one who pleases God. This too is meaningless, a chasing after the wind.