Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.