Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!
Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!