Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі,
Горе тем, которые постановляют несправедливые законы и пишут жестокие решения,
щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати,
чтобы устранить бедных от правосудия и похитить права у малосильных из народа Моего, чтобы вдов сделать добычею своею и ограбить сирот.
І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші?
И что вы будете делать в день посещения, когда придёт гибель издалека? К кому прибегнете за помощью? И где оставите богатство ваше?
І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.
Без Меня согнутся между узниками и падут между убитыми. При всём этом не отвратится гнев Его, и рука Его ещё простёрта.
Горе Ашшурові, палиці мого гніву й києві мого пересердя!
О, Ассур, жезл гнева Моего! и бич в руке его — Моё негодование!
Я послав його на народ безбожний, виправив його на народ, що мене гнівить, щоб грабував його, обдирав до нитки, щоб топтав, немов грязюку на дорозі.
Я пошлю его против народа нечестивого и против народа гнева Моего, дам ему повеление ограбить грабежом и добыть добычу и попирать его, как грязь на улицах.
Та він іншої про те гадки, інакше мислить про те його серце: на думці в нього — вигубити, викорінити чимало народів.
Но он не так подумает, и не так помыслит сердце его; у него будет на сердце — разорить и истребить немало народов.
Хіба Калное не те, що й Каркеміш? Або Хамат не те, що й Арфад? І Самарія не те, що Дамаск?
Халне не то же ли, что Кархемис? Емаф не то же ли, что Арпад? Самария не то же ли, что Дамаск?
Так, як моя рука загарбала царства богів, — а в них було більше кумирів, ніж у Єрусалимі й Самарії! —
Так как рука моя овладела царствами идольскими, в которых кумиров более, нежели в Иерусалиме и Самарии,
так, як учинив я з Самарією та її богами, так само вчиню з Єрусалимом та його бовванами.»
то не сделаю ли того же с Иерусалимом и изваяниями его, что сделал с Самариею и идолами её?»
Але як довершить Господь усе своє діло на горі Сіоні й у Єрусалимі, тоді він покарає плід бундючних намислів царя асирійського і пиху очей його гордовитих,
И будет, когда Господь совершит всё Своё дело на горе Сионе и в Иерусалиме, скажет: посмотрю на успех надменного сердца царя Ассирийского и на тщеславие высоко поднятых глаз его.
бо він каже: «Силою моєї руки я зробив те і моєю мудрістю, бо я розумний. Я пересунув границі народів, загарбав їхні скарби і повикидав мешканців, немов велет.
Он говорит: «силою руки моей и моею мудростью я сделал это, потому что я умён: и переставляю пределы народов, и расхищаю сокровища их, и низвергаю с престолов, как исполин;
Моя рука захопила, мов гніздо, багатства народів. І так, як забирають покинуті в ньому яйця, я забрав усі землі, а ніхто й крилом не рушив і рота не роззявив і не писнув.»
и рука моя захватила богатство народов, как гнёзда; и как забирают оставленные в них яйца, так забрал я всю землю, и никто не пошевелил крылом, и не открыл рта, и не пискнул».
Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто її тягне? Неначе б палиця рухала того, хто її піднімає, або кий піднімав того, хто не дерев'яний!
Величается ли секира пред тем, кто рубит ею? Пила гордится ли пред тем, кто двигает её? Как будто жезл восстаёт против того, кто поднимает его; как будто палка поднимается на того, кто не дерево!
Тому Господь, Бог сил, пошле сухоти на його товстих, під його славою займеться полум'я, мов полум'я пожару.
За то Господь, Господь Саваоф, пошлёт чахлость на тучных его, и между знаменитыми его возжжёт пламя, как пламя огня.
Світло Ізраїля стане вогнем, і його Святий — полум'ям, що запалить і пожере його тернину і його глоди колючі в одному дні.
Свет Израиля будет огнём, и Святой его — пламенем, которое сожжёт и пожрёт тёрны его и волчцы его в один день;
Розкішний його ліс і його сад він вигубить з душею і тілом, і стане той, немов умираючий сухітник.
и славный лес его и сад его, от души до тела, истребит; и он будет как чахлый умирающий.
Останок же дерев його лісу так змаліє, що й дитина їх списати зможе.
И остаток дерев леса его так будет малочислен, что дитя в состоянии будет сделать опись.
І станеться того часу: рештки Ізраїля і ті, що врятуються з дому Якова, не будуть опиратись більше на того, хто їх б'є; вони будуть опиратись вірно на Господа, Святого Ізраїлевого.
И будет в тот день: остаток Израиля и спасшиеся из дома Иакова не будут более полагаться на того, кто поразил их, но возложат упование на Господа, Святого Израилева, чистосердечно.
Останок навернеться, останок Якова до Бога Сильного.
Остаток обратится, остаток Иакова — к Богу сильному.
Бо хоча б у тебе, Ізраїлю, було народу, як піску в морі, то тільки останок навернеться. Призначено загладу, яку наведе справедливість.
Ибо, хотя бы народа у тебя, Израиль, было столько, сколько песку морского, только остаток его обратится; истребление определено изобилующею правдою;
Так! Призначену загладу Господь, Бог сил, довершить по всій землі.
ибо определённое истребление совершит Господь, Господь Саваоф, во всей земле.
Тим то ж так говорить Господь, Бог сил: «Народе мій, що живеш у Сіоні, не бійся Ашшура, що тебе палицею б'є і кия піднімає на тебе, як колись Єгипет!
Посему так говорит Господь, Господь Саваоф: народ Мой, живущий на Сионе! не бойся Ассура. Он поразит тебя жезлом и трость свою поднимет на тебя, как Египет.
Бо ще трохи часу, ще трошки, і промине мій гнів, і моя досада буде проти них, їм на погибель.»
Ещё немного, очень немного, и пройдёт Моё негодование, и ярость Моя обратится на истребление их.
І Господь сил підніме бич на нього, як тоді, коли побив Мідіяна при Орев-скелі і як підняв палицю свою над морем на Єгипет.
И поднимет Господь Саваоф бич на него, как во время поражения Мадиама у скалы Орива, или как простёр на море жезл, и поднимет его, как на Египет.
І станеться того часу: його тягар здійметься з плечей у тебе і його ярмо не буде тяжіти в тебе на шиї. Він виходить з Ріммону,
И будет в тот день: снимется с рамен твоих бремя его, и ярмо его — с шеи твоей; и распадётся ярмо от тука.
приходить під Аят, проходить через Мігрон, лишає свій обоз у Міхмасі.
Он идёт на Аиаф, проходит Мигрон, в Михмасе складывает свои запасы.
Проходять через просмик, у Геві ночують; Рама тремтить, Гівеа Саулова розбіглась.
Проходят теснины; в Геве ночлег их; Рама трясётся; Гива Саулова разбежалась.
Кричи уголос, о дочко Галліму! Слухай, Лаїшо! Відкажи їй, Анатоте!
Вой голосом твоим, дочь Галима; пусть услышит тебя Лаис, бедный Анафоф!
Розбіглась Мадмена, Гевіму мешканці втікають.
Мадмена разбежалась, жители Гевима спешат уходить.
Ще лише сьогодні він простоїть у Нові; він піднімає руку проти дочки Сіону, проти пагорба Єрусалиму.
Ещё день простоит он в Нове; грозит рукою своею горе Сиону, холму Иерусалимскому.
Та ось Господь, Бог сил, обіб'є з шумом верховіття; високі на зріст зрубані будуть і найпишніші — принижені.
Вот, Господь, Господь Саваоф, страшною силою сорвёт ветви дерев, и величающиеся ростом будут срублены, высокие — повержены на землю.