Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Коли почув про те цар Єзекія, роздер на собі шати, покрився вереттям і пішов у дім Господній.
Когда услышал это царь Езекия, то разодрал одежды свои и покрылся вретищем, и пошёл в дом Господень;
Еліякима ж, що доглядав палац, та Шевну, секретаря, вкупі зо старшими священиками, покритими вереттям, послав до пророка Ісаї, сина Амоса.
и послал Елиакима, начальника дворца, и Севну писца, и старших священников, покрытых вретищами, к пророку Исаии, сыну Амосову.
І ті промовили до нього: «Так говорить Єзекія: — Цей день — день смутку, кари і наруги. Дитятка бо дійшли до самого краю материнської утроби, але нема снаги вродити.
И они сказали ему: так говорит Езекия: день скорби и наказания и посрамления день сей, ибо младенцы дошли до отверстия утробы матерней, а силы нет родить.
Якби ж то Господь, твій Бог, почув слова равшака, що його послав володар його, цар асирійський, зневажати живого Бога, і якби ж то Господь, твій Бог, покарав за слова, що чув! Тож вознеси молитву за тих, що ще зосталися!»
Может быть, услышит Господь Бог твой слова Рабсака, которого послал царь Ассирийский, господин его, хулить Бога живого и поносить словами, какие слышал Господь, Бог твой; вознеси же молитву об оставшихся, которые находятся ещё в живых.
сказав їм Ісая: «Промовте до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, що чув єси, що ними зневажили мене раби царя асирійського!
И сказал им Исаия: так скажите господину вашему: так говорит Господь: не бойся слов, которые слышал ты, которыми поносили Меня слуги царя Ассирийского.
Ось я нашлю на нього дух, і він почує певну вістку й повернеться у свою землю, і я уб'ю його мечем у його ж землі.»
Вот, Я пошлю в него дух, и он услышит весть, и возвратится в землю свою, и Я поражу его мечом в земле его.
Повернувся равшак і знайшов царя асирійського, що воював проти Лівни, він бо був почув, що цар відступив від Лахішу.
И возвратился Рабсак и нашёл царя Ассирийского воюющим против Ливны; ибо он слышал, что тот отошёл от Лахиса.
Як же цей почув про Тірхаку, царя етіопського, і йому сказали: «Ось він вирушив, щоб ударити на тебе» — послав удруге послів до Єзекії сказати:
И услышал он о Тиргаке, царе Ефиопском; ему сказали: вот, он вышел сразиться с тобою. Услышав это, он послал послов к Езекии, сказав:
«Ви промовите так до Єзекії, царя юдейського: — Нехай тебе не ошукує Бог твій, що на нього покладаєшся, кажучи: Єрусалим не буде виданий цареві асирійському у руки!
так скажите Езекии, царю Иудейскому: пусть не обманывает тебя Бог твой, на Которого ты уповаешь, думая: «не будет отдан Иерусалим в руки царя Ассирийского».
Ти чував єси сам, що царі асирійські зробили з землями, як вони їх чисто зруйнували. А ти б то врятувався?
Вот, ты слышал, что сделали цари Ассирийские со всеми землями, положив на них заклятие; ты ли уцелеешь?
Хіба ж боги народів, яких мої батьки зруйнували, вирятували їх, як от: Гозан, Харан та Рецеф, і синів Едену, що в Телассарі?
Боги народов, которых разорили отцы мои, спасли ли их, спасли ли Гозан и Харан, и Рецеф, и сынов Едена, что в Фалассаре?
Де цар Хамату, цар Араду і цар міста Сефарваїма, Ени та Івви?»
Где царь Емафа и царь Арпада, и царь города Сепарваима, Ены и Иввы?
Узяв Єзекія письмо з рук послів, прочитав його й пішов у храм Господній та й розгорнув його перед Господом.
И взял Езекия письмо из руки послов и прочитал его, и пошёл в дом Господень, и развернул его Езекия пред лицом Господним;
«Господи сил, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти єси Бог, ти один над усіма царствами земними. Ти сотворив небо й землю.
Господи Саваоф, Боже Израилев, сидящий на Херувимах! Ты один Бог всех царств земли; Ты сотворил небо и землю.
Прихили, Господи, вухо твоє і вислухай! Відкрий, Господи, очі твої і поглянь! Почуй усі слова Санхериба, що він послав на зневагу живого Бога!
Приклони, Господи, ухо Твоё и услышь; открой, Господи, очи Твои и воззри, и услышь слова Сеннахирима, который послал поносить Тебя, Бога живого.
Воно бо й справді, Господи, царі асирійські спустошили всі народи та їхні землі
Правда, о, Господи! цари Ассирийские опустошили все страны и земли их
ще й кинули у вогонь їхніх богів. Та то й не боги, а діло рук людських, дерево й камінь; тому вони їх і знищили.
и побросали богов их в огонь; но это были не боги, а изделие рук человеческих, дерево и камень, потому и истребили их.
Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас із його руки, щоб усі царства землі зрозуміли, що, ти еси Господь, ти єдиний!»
И ныне, Господи, Боже наш, спаси нас от руки его; и узнают все царства земли, что Ты, Господи, Бог один.
Тоді Ісая, син Амоса, послав до Єзекії сказати: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: — Тоді, як ти молився до мене супроти Санхериба, царя асирійського,
И послал Исаия, сын Амосов, к Езекии сказать: так говорит Господь, Бог Израилев: о чём ты молился Мне против Сеннахирима, царя Ассирийского, —
ось слово, що про нього виповів Господь: Гордує тобою, глузує з тебе дівиця, дочка Сіону; хитає головою позад тебе дочка Єрусалиму.
вот слово, которое Господь изрёк о нём: презрит тебя, посмеётся над тобою девствующая дочь Сиона, покачает вслед тебя головою дочь Иерусалима.
Кого ти поругав, зневажив, на кого підняв голос і глянув гордими очима? На Святого Ізраїлевого!
Кого ты порицал и поносил? и на кого возвысил голос и поднял так высоко глаза твои? на Святого Израилева.
Через твоїх рабів ти зневажив Господа. Ти сказав: — Безліччю моїх колісниць я на вершину гір знявся, на найкрутішу кряж Ливану. Я порубав його найвищі кедри, його найдобірніші кипариси. Я досягнув крайньої його верховини, найгустішого його саду.
Через рабов твоих ты порицал Господа и сказал: «со множеством колесниц моих я взошёл на высоту гор, на рёбра Ливана, и срубил рослые кедры его, отличные кипарисы его, и пришёл на самую вершину его, в рощу сада его;
Копав і пив я чужі води, я висушив стопами моїх ніг усі ріки Єгипту.
и откапывал я, и пил воду; и осушу ступнями ног моих все реки Египетские».
Чи ти ж не чув, що я зробив це здавна? За днів днедавніх я постановив це, а тепер здійснюю. Тому й зруйновано укріплені міста в купи румовищ.
Разве не слышал ты, что Я издавна сделал это, в древние дни предначертал это, а ныне выполнил тем, что ты опустошаешь крепкие города, превращая их в груды развалин?
Їхні мешканці безсилі, злякалися, засоромились і стали, мов трава на полі, немов зелене билля, мов зелень на дахах та луках, коли потягне східній вітер.
И жители их сделались маломощны, трепещут и остаются в стыде; они стали как трава на поле и нежная зелень, как порост на кровлях и опалённый хлеб, прежде нежели выколосился.
Чи ти встаєш, чи ти сідаєш, чи входиш, чи виходиш, я знаю,
Сядешь ли ты, выйдешь ли, войдёшь ли, Я знаю всё, знаю и дерзость твою против Меня.
що ти проти мене буяєш і твоє зухвальство дійшло до мого слуху; тож кільце тобі моє заправлю у ніздрі, мою гнуздечку в рот твій, і заверну тебе тим шляхом, яким ти прибув.
За твою дерзость против Меня и за то, что надмение твоё дошло до ушей Моих, Я вложу кольцо Моё в ноздри твои и удила Мои в рот твой, и возвращу тебя назад тою же дорогою, которою ты пришёл.
А ось тобі й знак: цього року ви їстимете зерно, що впаде на землю, другого року — що само вродить, а третього сійте й жніть та садіть виноградники й споживайте їхній плід!
И вот тебе, Езекия, знамение: ешьте в этот год выросшее от упавшего зерна, и на другой год — самородное; а на третий год сейте и жните, и садите виноградные сады, и ешьте плоды их.
Останок дому Юди, що спасеться, пустить знову вниз коріння й принесе вгорі плід,
И уцелевший в доме Иудином остаток пустит опять корень внизу и принесёт плод вверху,
бо з Єрусалиму вийде останок та з гори Сіону ті, що спасуться. Ревність Господа сил це вчинить.
ибо из Иерусалима произойдёт остаток, и спасённое — от горы Сиона. Ревность Господа Саваофа соделает это.
Тож так говорить Господь про царя асирійського: — Він не ввійде в це місто й стріли туди не пустить, не стане перед ним із щитом, ані не насипле проти нього валу.
Посему так говорит Господь о царе Ассирийском: «не войдёт он в этот город и не бросит туда стрелы, и не приступит к нему со щитом, и не насыплет против него вала.
Тим самим шляхом, що прийшов, назад повернеться, а в місто це не ввійде, — слово Господнє.
По той же дороге, по которой пришёл, возвратится, а в город сей не войдёт, говорит Господь.
Я боронитиму це місто, я його врятую заради мене й заради Давида, мого слуги.»
Я буду охранять город сей, чтобы спасти его ради Себя и ради Давида, раба Моего».
Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та й убив в асирійському таборі 185 000 чоловік. І як повставали вранці, аж ось самі мертві тіла.
И вышел Ангел Господень и поразил в стане Ассирийском сто восемьдесят пять тысяч человек. И встали поутру, и вот, все тела мёртвые.
Зняв Санхериб, цар асирійський, табір та й відступив і, повернувшись, перебував у Ніневії.
И отступил, и пошёл, и возвратился Сеннахирим, царь Ассирийский, и жил в Ниневии.
Одного разу, як він поклонявся у храмі Нісроха своєму богові, вбили його мечем його сини, Адрамелех і Сарецер, та й утікли в Арарат-край. І син його Асархаддон став царем замість нього.
И когда он поклонялся в доме Нисроха, бога своего, Адрамелех и Шарецер, сыновья его, убили его мечом, а сами убежали в землю Араратскую. И воцарился Асардан, сын его, вместо него.