Переклад Хоменка

New King James Version

Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.

1

The Lord in Judgment and Salvation

Who is this who comes from Edom,
With dyed garments from Bozrah,
This One who is [a]glorious in His apparel,
Traveling in the greatness of His strength? —
“I who speak in righteousness, mighty to save.”

2

Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці?

2

Why is Your apparel red,
And Your garments like one who treads in the winepress?

3

Я топтав сам один у винотоці, нікого з-поміж народів не було зо мною. Я їх топтав у моїм гніві, давив їх у моїй досаді, їхній сік на мої шати бризкав, і я заплямив усю мою одежу.

3

“I have trodden the winepress alone,
And from the peoples no one was with Me.
For I have trodden them in My anger,
And trampled them in My fury;
Their blood is sprinkled upon My garments,
And I have stained all My robes.

4

Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.

4

For the day of vengeance is in My heart,
And the year of My redeemed has come.

5

Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав. Тоді рамено моє прийшло мені у підмогу, і моє обурення мене підтримало.

5

I looked, but there was no one to help,
And I wondered
That there was no one to uphold;
Therefore My own arm brought salvation for Me;
And My own fury, it sustained Me.

6

Я роздавив народи в моїм гніві, я їх розбив у моїй люті, пролив їхній сік на землю.

6

I have trodden down the peoples in My anger,
Made them drunk in My fury,
And brought down their strength to the earth.”

7

Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці.

7

God’s Mercy Remembered

I will mention the lovingkindnesses of the Lord
And the praises of the Lord,
According to all that the Lord has bestowed on us,
And the great goodness toward the house of Israel,
Which He has bestowed on them according to His mercies,
According to the multitude of His lovingkindnesses.

8

Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом,

8

For He said, “Surely they are My people,
Children who will not lie.”
So He became their Savior.

9

у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.

9

In all their affliction He was [b]afflicted,
And the Angel of His Presence saved them;
In His love and in His pity He redeemed them;
And He bore them and carried them
All the days of old.

10

Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.

10

But they rebelled and grieved His Holy Spirit;
So He turned Himself against them as an enemy,
And He fought against them.

11

Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього?

11

Then he remembered the days of old,
Moses and his people, saying:
“Where is He who brought them up out of the sea
With the [c]shepherd of His flock?
Where is He who put His Holy Spirit within them,

12

Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім'я вічне?

12

Who led them by the right hand of Moses,
With His glorious arm,
Dividing the water before them
To make for Himself an everlasting name,

13

Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?

13

Who led them through the deep,
As a horse in the wilderness,
That they might not stumble?”

14

Мов череду, що сходить у долину, дух Господній вів їх до спокою. Отак водив ти свій народ, щоб учинити собі славне ім'я.

14

As a beast goes down into the valley,
And the Spirit of the Lord causes him to rest,
So You lead Your people,
To make Yourself a glorious name.

15

Споглянь же з неба й подивися з преславного, святого твого житла! Де твоя горливість і твоя потуга, твій жаль і твоє милосердя? Не стримуй їх супроти мене!

15

A Prayer of Penitence

Look down from heaven,
And see from Your habitation, holy and glorious.
Where are Your zeal and Your strength,
The yearning of Your heart and Your mercies toward me?
Are they restrained?

16

Бо ти — наш Батько. Не знає нас Аврааам, не згадує про нас Ізраїль. Ти, Господи, наш Батько; «наш Викупитель споконвіку» — твоє ім'я.

16

Doubtless You are our Father,
Though Abraham was ignorant of us,
And Israel does not acknowledge us.
You, O Lord, are our Father;
Our Redeemer from Everlasting is Your name.

17

Чому, о Господи, ти допустив, щоб ми блукали далеко від твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, тебе більше не боялось? Повернися з любови до слуг твоїх, до колін твого спадкоємства!

17

O Lord, why have You made us stray from Your ways,
And hardened our heart from Your fear?
Return for Your servants’ sake,
The tribes of Your inheritance.

18

Чому нечестивці лізуть у твою святиню, вороги наші твоє святилище взяли під ноги?

18

Your holy people have possessed it but a little while;
Our adversaries have trodden down Your sanctuary.

19

Ми стали, немов люди, над якими ти не володів ніколи, які не прикликали ніколи імени Бога. Коли б ти був прорвав небо і зійшов, гори розтанули б перед тобою!

19

We have become like those of old, over whom You never ruled,
Those who were never called by Your name.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Ісаї 63

Isaiah 63