Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Слово, що Господь сказав через пророка Єремію про Вавилон і про халдейську землю:
Эта весть от Господа о Вавилоне и его людях. Эту весть Господь передал через пророка Иеремию.
«Звістіте між народами і розголосіте! Нічого не ховайте, говоріте: Вавилон здобуто, Бел осоромився, Меродах лежить розбитий. Осоромилися його кумири, лежать розбиті його боввани.
"Возвести это всем народам, флаг подними и весть объяви, скажи, ничего не скрывая: "Вавилон будет пленён, будет бог Вил опозорен, и перепуган Меродах. Идолы вавилонские будут посрамлены. Его ничтожные боги устрашатся".
Бо з півночі вирушить народ проти нього, і його землю оберне на пустиню. Ніхто не буде в ньому жити, ані людина, ані скотина, — усе біжить, утікає.
На Вавилон нагрянут народы с севера и в пустыню его превратят. Никто не будет там жить: и люди, и животные — все поднимутся и оттуда уйдут".
За тих днів і за того часу, — слово Господнє, — прийдуть сини Ізраїля вкупі з синами Юди і, йдучи, будуть плакати й шукати Господа, Бога свого.
Господь говорит: "Тогда люди Иудеи и люди Израиля будут вместе плакать. И вместе они пойдут на поиски Господа Бога,
Вони запитуватимуть про Сіон, обернуть туди свої обличчя: Ходімо, з'єднаймося з Господом союзом вічним, незабутнім!
и будут они спрашивать, как пройти на Сион. И, двинувшись в ту сторону, скажут: "Пойдём и воссоединимся с Господом, и вечный с Ним заключим союз, который мы не забудем".
Вівці заблукані був народ мій, їхні пастирі збивали їх з дороги, присилувавши їх блукати горами; з гори на пагірок вони блукали, забувши про свою кошару.
Люди Мои были, словно заблудшие овцы. Их пастухи неправильной вели дорогой. И разбрелись они по холмам и горам и забыли место своего отдыха.
Усі, що їх зустрічали, жерли їх, а вороги їхні говорили: Ми невинні, бо вони згрішили перед Господом, правдивим пасовиськом, Господом, надією батьків їхніх!
Людям Моим приносили вред все, кто их находил. Их враги говорили: "Мы не виноваты, ибо эти люди согрешили перед Богом". Господь был их пристанищем, Господь был Богом, Которому доверяли их отцы.
Утікайте з-посеред Вавилону, виходьте із землі халдеїв, то й будете, мов козли посеред отари.
Бегите из Вавилона, оставьте его земли, будьте козлам подобны, идущим впереди стада.
Ось бо я підійму й приведу проти Вавилону силу великих народів із північної землі. І вони вишикуються навпроти нього й здобудуть його. Стріли у них, як у вишколеного воїна, не повертаються марно.
Я приведу с севера много разных народов. Они будут готовы завоевать Вавилон. И пленят Вавилон северяне, много стрел в него выпустят — те стрелы будут, как воины, которые не возвращаются с пустыми руками с войны.
Халдея стане здобиччю, усі її грабіжники наситяться, — слово Господнє.
Всё богатство Халдеи станет добычей врага; солдаты всё, что захотят, возьмут". Так говорит Господь.
Радуйтеся й веселіться, грабіжники моєї спадщини! Скачте, мов теля на луці! Неначе жеребці іржіте!
"Ты, Вавилон, счастлив и возбуждён, Мою землю ты захватил. Ты танцуешь, словно телёнок, попавший на молодую траву, твой смех — счастливое ржанье коней.
Засоромилась вельми ваша мати, почервоніла та, що вас породила. Ось вона остання між народами — пустиня, посуха, дике поле.
Теперь твоей матери будет стыдно за то, что она тебя родила. Вавилон среди всех народов будет самым последним, земля его станет пустыней сухой.
З-за Господнього гніву вона обезлюдніє й уся опустіє. Кожен, хто йтиме через Вавилон, буде, здивований, посвистувати, позираючи на всі його рани.
Гнев свой Господь покажет, там живых никого не будет. Вавилон опустеет, и каждый мимо идущий, будет испуган и головою будет качать, увидев, как Вавилон разрушен.
Ставайте у бойові лави навкруги Вавилону, всі, а ви, лучники стріляйте проти нього! Не жалуйте стріл, бо він згрішив перед Господом!
Готовьтесь к войне с Вавилоном, лучники, пустите все стрелы в сторону Вавилона, не жалейте стрел на грешного перед Богом.
Підійміте з усіх боків бойовий крик проти нього. Він підіймає руки угору, валяться його башти, падають його мури, бо це відплата Господня здійснюється на ньому! Як він чинив, так і ви з ним чиніте!
Солдаты вокруг вавилонских стен, о победе кричите. Пал Вавилон, сдался, рухнули башни его. Господь даёт Вавилону заслуженное наказанье. И вы его накажите, все народы, творите с ним то, что с другими народами творил Вавилон.
Вигубіть з Вавилону того, хто сіє, і того, що під час жнив бере серп. Перед мечем смертельним кожний нехай повернеться до свого люду, кожний нехай у свій край тікає.
Не позволяйте халдеям сеять и убирать урожай. Много людей пленила армия Вавилона, но теперь каждый пленный вернётся домой, к своему народу.
Вівця заблукана — Ізраїль, за нею гнались леви. Перш об'їдав його цар асирійський, а потім Навуходоносор, цар вавилонський, потрощив йому кості.
Израиль — овечье стадо, бегущее ото льва, что разбросано по стране. Первый лев — царь Ассирийский, последний — царь Вавилонский Навуходоносор, кости его сокрушил".
Тим то так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Я покараю царя вавилонського і його землю, як покарав царя асирійського.
И Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: "Я скоро накажу царя Вавилона и царство его, как Я наказал прежде царя Ассирийского.
Я приведу назад Ізраїля на його пасовисько, і він буде пастися на Кармелі й Башані, та й насититься на Ефраїмових горах і в Гілеаді.
Я Израиль верну на его пастбища: он будет пастись у горы Кармил и в земле Васан, он будет есть и насытится на горе Ефрема и в Галааде".
За тих днів і того часу, — слово Господнє, — шукатимуть провину Ізраїля, та її більш не буде; і гріхів Юди, — але їх не знайдуть, бо я прощу тим, кого зоставлю живими.
Господь говорит: "В это время люди будут стараться найти вину Иудеи. Но не будет найдено грехов, поскольку Я спасу того, кто в Иудеи выжил, и все их грехи прощу".
Виступай проти країни Мератаїм, іди проти неї та проти мешканців Пекоду. Пустош, вигублюй їх, — слово Господнє, — чини усе, що я тобі заповідав!
Господь говорит: "Нападайте на землю Мирафаима, не щадите людей, живущих в Пекоте, убейте и истребите их. Делайте, как Я велю.
Гримить війна рже в країні! Страшний розгром!
Грохот битвы повсюду слышен и великого разрушения.
Як же зломився, як потрощився молот усього світу? Як поміж народами Вавилон учинився страхіттям?
Вавилон назывался молотом всей земли, но теперь молот разбит! Вавилон — поверженный среди народов!
Розставлено на тебе сіті, і ти впіймався, Вавилоне! А ти бо про те й не думав! Тебе знайшли й схопили, бо ти на Господа йшов війною.
Я расставил для тебя сети, Вавилон, и ты попался в них, того не ожидая. Вавилон, ты боролся с Богом, потому теперь и пленён.
Господь відчинив свій склад зброї і повиносив знаряддя гніву свого, бо і в Господа сил є діло в землі Халдейській.
Господь Своё хранилище открыл и взял орудие гнева, потому что у Господа, Бога Всемогущего, работа есть в земле Халдейской.
Рушайте проти нього з крайніх окраїн, повідчиняйте його клуні. Зберіть його докупи, немов снопи, вигубіть його дощенту, хай не зостанеться з нього і нащадка.
Издалека придите на Вавилон, взломайте все его житницы, полностью уничтожьте Вавилон, никого не щадите, снопами сложите мёртвых.
Позарізуйте усіх його бичків; нехай ідуть під ніж. Горе їм! Настав бо день їхній, час їхньої кари!
Всех быков Вавилона убейте, устройте бойню: пришёл день их поражения. Горе им: наступило время их наказания.
Голос утікачів і тих, що врятувались із вавилонської землі, щоб оповістити на Сіоні про відплату Господа, Бога нашого, про воздання за його святиню.
Люди бегут из Вавилона спасаются оттуда бегством. Они приходят к Сиону и каждому говорят о Господнем отмщении, о заслуженном наказании Вавилона. Вавилон разрушил храм Господа, и Господь теперь мстит ему за храм Свой.
Поскликайте проти Вавилону лучників, усіх тих, що напинають лука. Обложіть його довкола, щоб ніхто не врятувавсь із нього. Одплатіть йому по заслузі. Усе, як він чинив, так йому чиніте, бо він устав зухвало проти Господа, проти Ізраїлевого Святого.
Созовите всех лучников — пусть они выпускают стрелы и окружают город, чтобы никто не убежал из него. Воздайте ему по делам его, сделай с ним то, что он сделал с другими народами. Бога не чтил Вавилон, Вавилон был груб со святынями Израиля. Накажите Вавилон!
Тим то юнаки його поляжуть на його майданах, і всі його вояки того дня загинуть, — слово Господнє.
Погибнут на улицах юноши, молча полягут все его воины в этот день". Так говорит Господь.
Ось я проти тебе, зухвальцю, — слово Господа, Бога сил, — прийшов бо день твій, час твоєї кари.
"Ты слишком горд, Вавилон, Я против тебя. — Господь, Бог Всемогущий, говорит это. Я против тебя, и время настало для наказания.
Спотикнеться й впаде зухвалець, і нікому його підняти. Я підпалю вогнем його міста, і він пожере всі його околиці.»
Споткнётся и упадёт гордец Вавилон, и никто встать ему не поможет. Я огонь в его городах запалю, и всех тот огонь сожжёт".
Так говорить Господь сил: «Пригнічено синів Ізраїля та синів Юди. Усі ті, що позаймали їх у полон, тримають їх і затялись їх не випустити.
Господь Всемогущий говорит: "Люди Израиля и Иудеи в рабстве: их враг захватил. Враг не хочет их отпускать.
Та визволитель їхній потужний — Господь сил його ім'я. Він розгляне їхню справу, щоб утихомирити землю і занепокоїти мешканців вавилонських.
Но Господь их вернёт назад, Его имя — Господь Всемогущий. Он защитит людей Своих и успокоит их землю. Но жителям Вавилона Он не дарует покоя".
Меч на халдеїв, — слово Господнє, — і на мешканців вавилонських, і на князів його, і на його мудрих!
Господь говорит: "Меч, порази живущих в Вавилоне, властителей и мудрецов его.
Меч на його ворожбитів, нехай збожеволіють! Меч на його вояків, нехай сторопіють!
Меч, покарай их священников, чтобы стали они глупцами; меч, наведи ужас на вавилонских воинов.
Меч на його коней та його колісниці, і на всі мішані народи посеред нього, нехай, немов ті жінки, стануть! Меч на його скарби, нехай їх розграбують!
Меч, коней с колесницами посеки, покарай наёмников, напугай их, как женщин; меч, уничтожь сокровища Вавилона, пусть их разграбят.
Меч на його води, нехай повисихають! Бо він — земля кумирів, разом з опудалами вони подуріли!
Меч, порази воды Вавилона, чтобы высохли они. У Вавилона много идолов — по ним видно, что эти люди безумны, и с ними случится плохое.
Тому й оселяться там дикі звірі з шакалами, і житимуть там струсі. Ніхто не оселиться у нім повіки. Ніхто не буде жити у нім від роду й до роду.
Вавилон никогда больше не будет населен людьми. Шакалы и страусы, и разные звери пустыни будут там обитать. Но людей никогда там не будет.
Як Бог зруйнував Содом і Гомору з сусідніми містами, — слово Господнє, — ніхто не буде більш і там жити, ніякий чоловік там перебувати.
Господь до конца разрушил Содом и Гоморру — никто в них теперь не живёт. Так будет и с Вавилоном — никто не поселится в нём.
Ось народ надходить із півночі, народ великий і царі численні виринають із крайніх закутин світу.
Смотрите, вот идёт народ с севера, сыны великих народов, много царей собираются вместе из разных краёв.
В руках у них луки й списи, жорстокі вони й немилосердні, ревуть, як море; мчать на конях, готові, як один, до бою на тебе, дочко вавилонська.
В их войске копья и луки, их солдаты жестоки, в них милосердия нет. Быстро они скачут, голоса их, как рокот моря, они готовы к битве с тобой, Вавилон.
Довідався про них цар вавилонський, охляли у нього руки, смуток його обняв, муки — як породіллю.
Царь Вавилона слышал о них прежде. Испуган он, и руки его опустились; он страхом мучим, как женщина при родах".
Ось він, немов той лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але вмить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене?
Господь говорит: "Порою выходит лев из кустов на берегах Иордана и идёт на пастбища, где люди пасут стада. Все стада разбегутся, Я буду, как лев, Я буду преследовать Вавилон. Кого могу назначить Я, кого могу Я выбрать, чтобы над ними правил? Нет подобного Мне. Нет никого, кто может Мне противостоять. Нет пастуха, кто может прогнать Меня. Я буду преследовать Вавилон".
Тому то слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Вавилону, і задуми, що він намислив на Халдейську землю: навіть найменших з отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько.
Вот что Господь намерен сделать с Вавилоном, вот что Он намерен сделать с его жителями: "Враги уведут малых из стада его, пастбища его опустеют и будут безмолвными. Весь Вавилон содрогнётся от горя,