Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
О як же то у своєму гніві Господь захмарив оту дочку Сіону! Кинув з небес на землю вроду Ізраїля! Не спогадав про свій підніжок у день свого гніву.
Смотри, как во гневе Господь покрыл дочь Сиона облаком. Славу Израиля Он с небес поверг на землю. Не помнил Он в день гнева Своего, что был Израиль подножием Его.
Зруйнував Господь, не пощадив, усі Якова оселі. Він зруйнував у своїм обуренні твердині дочки Юди, повалив їх на землю; царство з його князями збезчестив.
Без жалости Господь жилища Иакова разрушил. Он в гневе уничтожил крепости дочери Иуды. Иуды царство и его правителей Господь поверг на землю. И царство это Он разрушил.
У палкому гніві розбив він усю Ізраїля потугу, відвів назад свою правицю перед супостатом. Він запалив у Якові немов би вогонь горючий, що звідусюди пожирає.
Господь в порыве гнева все силы у Израиля забрал. И когда враг пришёл, Он отвёл правую руку Свою от Израиля. В Иакове горел Он, как пылающий огонь, который всё вокруг сжигает.
Він нап'яв лука свого, немов би ворог, випрямивши правицю, немов би противник, і вибив усе, що миле очам; він на намет дочки Сіону вилив огнем свою досаду.
Как неприятель, натянул Свой лук. В Своей правой руке держал Он меч, как враг, убил Он всех мужчин красивых в Иудее. И на шатры Сиона Он ярость Свою излил, как огонь.
Господь неначе ворогом зробився; він зруйнував Ізраїля, зруйнував усі його палаци, знищив його твердині, збільшив дочці Юди плач і лемент.
Господь стал, как неприятель. Он поглотил Израиль. Он разорил все её палаты, и крепости её разрушил, умножил у дочери Иуды печаль и плач над мёртвыми.
Він спустошив, неначе сад, шатро своє, знищив свій намет зборів. Господь довів до того, що на Сіоні забуто про свята та суботи; і відкинув у палкому гніві царя та священика.
Господь шатёр Свой снёс, как будто это сад был. Он уничтожил место то, куда Ему ходили люди поклоняться. Господь заставил в Сионе забыть праздники их и отдыха дни. Господь в негодовании и гневе Своём отверг царя и священников.
Господь відкинув жертовник свій, знехтував своєю святинею; він видав у ворожі руки мури його будинків. Крик знято в Господньому домі, неначе за якогось свята.
Господь отверг Свой алтарь и Святое Место поклонения. Он позволил врагам снести стены палат Иерусалима. И радостно кричали в храме Господа они, как в дни праздников.
Господь намислив розвалити мур дочки Сіону; простягнув мотузку, руки не стримав, щоб не руйнувати; засмутив мур і передмур'я, і вони разом тужать.
Господь задумал разрушить стену вокруг дочери Сиона. Стену Он линией отмерил. И не отвёл руки Своей от разорения. Все укрепления и стены заставил Он от горя плакать, и вместе рухнули они.
Запались у землю його ворота, розбив він і зламав його засуви. Цар його з князями між народами, немає закону! Навіть його пророки не мають більш від Господа видіння.
Ворота Иерусалима ушли в землю. Разбил и уничтожил Он ворот запоры. Царь и князья её среди других народов, и нет уже для них заветов. И нет от Господа видений у её пророков.
Сидять на землі мовчки старі дочки Сіону; посипали собі голови порохом, оперезалися вереттям. Схилили голови додолу дівчата єрусалимські.
Вожди Сиона безмолвно на земле сидят, посыпали головы пеплом и во власяницу оделись. Девушки иерусалимские к земле опустили головы свои.
Очі мої змарніли від сліз, нутро кипить у мене, жовч моя виливається на землю з-за погибелі дочки народу мого, бо діти й немовлята мліють по майданах міських.
Ослабели от слез глаза мои, и внутренности мои в муках. Сердце моё будто изливается на землю! Всё это оттого, что народ мой разбит, и от голода на улицах города умирают грудные младенцы и дети.
Просять у матерів своїх: «Хліба! Пити!» І умлівають, мов поранені, по майданах міських і виливають свої душі у материнське лоно.
Умирая, они говорят матерям: "Где хлеб и вино?" Как раненые на городских улицах, они слабеют и на коленях своих матерей умирают.
Якого свідка маю тобі дати? До чого мені тебе уподобити, дочко єрусалимська? З чим тебе порівняти, щоб тебе потішити, дівице-дочко сіонська? Рана бо твоя велика, немов море; хто тебе вилікувати може?
Что я сказать тебе могу? С чем я сравнить тебя могу, девица дочь, Иерусалим? С чем мне сравнить тебя, чтобы тебя утешить, девица дочь, Сион? Рана твоя, как море, глубока! Кто может излечить её?
Пророки твої бачили для тебе видіння пусті й оманливі; не розкривали твого беззаконства, щоб відвернути від тебе неволю; вони для тебе віщували пророцтва пусті та облудні.
Видения твоих пророков были пусты и ложны. Они грехи твои не раскрывали, чтобы пленение твоё предотвратить. И предсказания их были ложны, и в заблуждение тебя вводили.
Сплескують руками над тобою всі перехожі; свищуть, кивають головою над єрусалимською дочкою: «То це те місто, що його звали найбільшою красою, радістю всього світу?»
От удивления руками всплескивают все, кто проходит мимо. Они свистят и головой качают о дочери, Иерусалиме, и в удивлении говорят: "Тот ли это город, который люди называли совершенством красоты и радостью земли всей?"
Всі вороги твої на тебе пороззявляли пащеки, свищуть, скрегочуть зубами та примовляють: «Проглинули ми його! Оцього дня ми тільки й чекали! Таки дожили, узріли!»
Все твои враги смеются над тобой. Они свистят, скрипят зубами и говорят: "Мы поглотили их! Вот день, которого мы ждали. Мы дожили, чтобы его увидеть".
Вчинив Господь те, що задумав, виконав своє слово, що був заповів за днів днедавніх; спустошив без пощади, звеселив ворога над тобою, ріг противників твоїх підніс угору.
Господь совершил то, что задумал. Исполнил слово Своё, которое изрёк давно, без сожаления разорил тебя, врагам позволил радоваться Он, и силы их Он преумножил.
До Господа взивай зо свого серця, дівице — дочко Сіону! Лий потоком сльози днями й ночами! Не давай собі впину, очей твоїх зіницям не давай спокою!
К Господу взывайте своими сердцами! О, стена дочери Сиона, пусть твои слезы день и ночь текут ручьём! Покоя не давай себе! И пусть не будет отдыха глазам!
Вставай, голоси уночі з початком кожної сторожі. Вилий водою твоє серце перед лицем Господнім. Здійми до нього твої руки за життя твоїх діток, що мліють з голоду на рогах усіх вулиць.
Вставай и по ночам взывай! Взывай в начале каждой части ночи! Как воду, сердце перед Господом своё излей! В молитве руки протяни к Нему. Проси Его, чтоб дал Он твоим детям жизнь, детям, слабеющим от голода на всех улицах города.
О, зглянься, Господи, й подивися: кому ти учинив так? Щоб жінки та їли плід свій, діток, яких плекали? Щоб у святині в Господній убивано священика й пророка?
Смотри, Господи, смотри с кем поступил Ты так! Должны ли женщины своих младенцев есть, которым дали жизнь и воспитали? Должны ли священники и пророки в храме Господа убитыми быть?
Лежать на вулицях на землі діти й старі люди. Мої дівчата й мої хлопці від меча полягли; ти убив у день твого гніву, ти мордував без милосердя.
Дети и старцы в пыли на улицах лежат. Мечом убиты юноши и девушки мои. Ты, Господи, убил их в день гнева Твоего! Ты убивал их без пощады!
Ти поскликав, немов на празник, мої страхіття навкруг мене. В день гніву Господа ніхто не втік, не врятувався. Тих, що я випестила, виховала, винищив мій ворог.
Ты ужасы созвал ко мне со всех сторон, Ты звал их, как на праздник. В день гнева Господа никто не уцелел, не спасся. Кого вскормил я и кого растил, мой враг тех уничтожил.