Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Ти ж заспівай жалобну пісню над ізраїльськими князями,
Бог сказал мне: Ты должен петь печальную песнь о правителях Израиля:
і скажи: Що за левиця була твоя мати між левами! Розлігшися між левенятами, своїх маленьких годувала.
"Посмотри на мать свою, львицу, лежащую среди львов, окружённую множеством маленьких львят её.
Вигодувала одного з-між маленьких, він левеням зробився, він навчився роздирати здобич і пожирав людей.
Один из них вырос, он стал львом молодым, он еду добывать научился, он человека съел.
Злигалися народи проти нього, і він піймався у їхню яму. І відвели його з кільцями в ніздрях у Єгипетську країну.
Народы слышали рык его и поймали его в ловушку. Заковали его в цепи и отвели в Египет.
Побачивши, що чекає, що сподівається марно, взяла другого з маленьких і левеням його зростила.
Львица думала, что этот львёнок вожаком станет, но не сбылись надежды её. Другого взяла она львёнка и воспитывала его, чтобы стал он львом молодым.
І запопався він поміж левами походжати, левеням зробився, навчився роздирати здобич і пожирав людей.
Он пошёл на охоту вместе со взрослыми львами и научился охоте. Он убил и съел человека.
Він збурив їхні палати, зруйнував міста їхні. Жахнулася земля з усім, що на ній було, від голосного його реву.
Он на дворцы нападал, уничтожал города, все люди в стране боялись рёва его.
Народи кинулись на нього, з земель суміжних розкинули на нього сіті, і він упіймався у їхню яму.
Тогда люди во всей округе на него поставили сети и поймали его.
І посадили його закутого в клітку й одвели до вавилонського царя, який замкнув його в твердиню, щоб не було вже більше чути його реву в Ізраїлі по горах.
Они в цепи его заковали и посадили в клетку. Они к царю Вавилона отвезли, как пленного его. И теперь в горах израильских рёв не слышен его.
Мати твоя була, немов та виноградина, посаджена над водою. Вона була плодюча, повногалузна — з-за вод великих.
Твоя мать была виноградником, посаженным возле воды. Она дала много лоз, потому что имела много воды.
І виріс на ній один пагін сильний, який зробився царським берлом. І вигналась вона високо, аж по самі хмари, і виднілася своїм високим ростом і своїм густим галуззям.
Она дала крепкую ветвь, которая стала скипетром царским. Лоза поднялась высоко среди густых деревьев. Среди густых ветвей она видна была, потому что была высока.
Та її вирвано в гніві й кинуто на землю, і східній вітер висушив плід її, а сильний пагін її був зламаний, засох він, вогонь його пожер.
Но в гневе вырвали ту лозу. На землю брошена она. Ветер, пришедший с востока, высушил ветви её. Сорваны её плоды. Её сильные ветви высохли и были огнём сожжены.
Тепер її в пустині посадили, в землі сухій і вигорілій.
А теперь она посажена в пустыне, где землю мучает жажда.
І з пагона вогонь вийшов, пожер віття її та плід. І не зосталось більше на ній сильної гілляки, берла, щоб володіти.» Це журна пісня, і буде піснею суму.
Вырвался огонь из её ветвей и уничтожил все ветви её и плоды. И не осталось крепкой ветви, которая могла быть царским скипетром". Это печальная песня, это песня о смерти".