Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Дарій мідянин посів царство, коли йому було 62 роки.
The Plot Against Daniel
It pleased Darius to set over the kingdom one hundred and twenty satraps, to be over the whole kingdom;
It pleased Darius to set over the kingdom one hundred and twenty satraps, to be over the whole kingdom;
І вподобалось Дарієві настановити над царством 120 сатрапів, щоб були по всьому царстві,
and over these, three governors, of whom Daniel was one, that the satraps might give account to them, so that the king would suffer no loss.
а над ними трьох князів, — одним же з них був Даниїл, — щоб ті сатрапи здавали їм рахунок, а й щоб цареві не було ніякої шкоди.
Then this Daniel distinguished himself above the governors and satraps, because an excellent spirit was in him; and the king gave thought to setting him over the whole realm.
Даниїл же цей перевищував князів і сатрапів, бо в ньому був високий дух, і цар мав на думці настановити його над усім царством.
So the governors and satraps sought to find some charge against Daniel concerning the kingdom; but they could find no charge or fault, because he was faithful; nor was there any error or fault found in him.
Тому князі й сатрапи запопалися шукати приключки, щоб Даниїла обвинуватити в управі царством, але не могли знайти ніякої зачіпки й ніякої провини, бо він був вірний і не було в ньому ніякої недбалости й провини.
Then these men said, “We shall not find any charge against this Daniel unless we find it against him concerning the law of his God.”
І сказали оті люди: «Не знайти нам проти цього Даниїла ніякої приключки, якщо не знайдемо її проти нього в законі його Бога.»
So these governors and satraps thronged before the king, and said thus to him: “King Darius, live forever!
От і прийшли ті князі й сатрапи поквапно до царя й сказали до нього так: «Царю Дарію, живи повіки!
All the governors of the kingdom, the administrators and satraps, the counselors and advisors, have consulted together to establish a royal statute and to make a firm decree, that whoever petitions any god or man for thirty days, except you, O king, shall be cast into the den of lions.
Усі князі царства, намісники, радники й правителі врадили між собою, щоб вийшла царська постанова з оповіщеною забороною, саме — кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім тебе, царю, аби було вкинуто в яму для левів.
Тож учини, царю, таку заборону й підпиши наказ, аби був він незмінний за законом мідян та персів, що є невідкличний.»
Therefore King Darius signed the written decree.
І підписав цар Дарій наказ із забороною.
Daniel in the Lions’ Den
Now when Daniel knew that the writing was signed, he went home. And in his upper room, with his windows open toward Jerusalem, he knelt down on his knees three times that day, and prayed and gave thanks before his God, as was his custom since early days.
Now when Daniel knew that the writing was signed, he went home. And in his upper room, with his windows open toward Jerusalem, he knelt down on his knees three times that day, and prayed and gave thanks before his God, as was his custom since early days.
Скоро Даниїл довідався, що підписано такий наказ, то пішов до свого дому; а були в його верхній кімнаті вікна відчинені навпроти Єрусалиму, і він тричі на день припадав навколішки й молився та хвалив свого Бога, як це він був робив звичайно й перед тим.
Then these men assembled and found Daniel praying and making supplication before his God.
Тоді ті люди прийшли поквапно й знайшли Даниїла, що молився й благав свого Бога.
And they went before the king, and spoke concerning the king’s decree: “Have you not signed a decree that every man who petitions any god or man within thirty days, except you, O king, shall be cast into the den of lions?”
The king answered and said, “The thing is true, according to the law of the Medes and Persians, which [b]does not alter.”
The king answered and said, “The thing is true, according to the law of the Medes and Persians, which [b]does not alter.”
Відразу прийшли вони до царя та й почали говорити про царську заборону: «Чи ж не підписав ти заборону, яка кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім для левів?» Цар у відповідь сказав: «Це річ певна, за законом мідян та персів, що є невідкличний.»
Тоді ті відповіли, мовивши до царя: «Даниїл, що з полонених синів юдейських, не вважає ні на тебе, царю, ні на заборону, яку ти підписав, лише тричі на день проказує свою молитву.»
Почувши про те, засмутився цар вельми й задумав врятувати Даниїла; аж до заходу сонця вживав він заходів, щоб його врятувати.
Але ті люди прийшли поквапно до царя й сказали йому: «Знай, царю, що за мідянським та перським законом ніяка заборона й наказ, що видав цар, не можуть бути змінені.»
So the king gave the command, and they brought Daniel and cast him into the den of lions. But the king spoke, saying to Daniel, “Your God, whom you serve continually, He will deliver you.”
Тоді цар звелів привести Даниїла й вкинути його в яму для левів. Заговорив цар і мовив до Даниїла: «Бог твій, якому ти постійно служиш, хай тебе визволить.»
Then a stone was brought and laid on the mouth of the den, and the king sealed it with his own signet ring and with the signets of his lords, that the purpose concerning Daniel might not be changed.
І принесено камінь і покладено на отвір ями, і запечатав її цар своїм перснем та перснями своїх вельмож, щоб не було змінено нічого щодо Даниїла.
Потім пішов цар у свій палац і ліг спати натще, ба й не звелів приносити собі страви, та й сон утік від нього.
Then the king arose very early in the morning and went in haste to the den of lions.
А вранці на світанку встав цар і пішов притьмом до левиної ями,
і як наблизився до неї, крикнув жалібним голосом до Даниїла: «Даниїле, слуго Бога живого! Чи зміг твій Бог, якому ти постійно служиш, врятувати тебе від левів?»
Then Daniel said to the king, “O king, live forever!
Тоді Даниїл відповів цареві: «Царю, живи навіки!
My God sent His angel and shut the lions’ mouths, so that they have not hurt me, because I was found innocent before Him; and also, O king, I have done no wrong before you.”
Мій Бог послав ангела свого й той затулив пащеки левам, тож вони не скоїли мені ніякої шкоди, бо він визнав мене невинним перед собою, та й перед тобою, царю, я не вчинив нічого злого.»
Now the king was exceedingly glad for him, and commanded that they should take Daniel up out of the den. So Daniel was taken up out of the den, and no injury whatever was found on him, because he believed in his God.
Тоді цар зрадів тим вельми й повелів витягти Даниїла з ями; і витягли Даниїла з ями, й не знайшли на ньому ніякої виразки, бо він поклався був на свого Бога.
Darius Honors God
And the king gave the command, and they brought those men who had accused Daniel, and they cast them into the den of lions — them, their children, and their wives; and the lions overpowered them, and broke all their bones in pieces before they ever came to the bottom of the den.
And the king gave the command, and they brought those men who had accused Daniel, and they cast them into the den of lions — them, their children, and their wives; and the lions overpowered them, and broke all their bones in pieces before they ever came to the bottom of the den.
На царський наказ приведено тих людей, що обвинуватили Даниїла, і вкинено в яму для левів — самих їх, дітей їхніх і жінок їхніх; та ледве вони долетіли до дна ями, як накинулися на них леви й потрощили їм усі кості
Then King Darius wrote:
To all peoples, nations, and languages that dwell in all the earth:
Peace be multiplied to you.
To all peoples, nations, and languages that dwell in all the earth:
Peace be multiplied to you.
Після того цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
I make a decree that in every dominion of my kingdom men must tremble and fear before the God of Daniel.
For He is the living God,
And steadfast forever;
His kingdom is the one which shall not be destroyed,
And His dominion shall endure to the end.
For He is the living God,
And steadfast forever;
His kingdom is the one which shall not be destroyed,
And His dominion shall endure to the end.
Від мене дається наказ, щоб по всіх околицях мого царства боялись і тремтіли перед Богом Даниїла, бо він — Бог живий і перебуває повіки, і царство його не занепаде ніколи, і влада його кінця не матиме.