Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New International Version
Вирушили сини Ізраїля та й отаборились у степах моавських, по другому боці Йордану, навпроти Єрихону.
Balak Summons Balaam
Then the Israelites traveled to the plains of Moab and camped along the Jordan across from Jericho.
Then the Israelites traveled to the plains of Moab and camped along the Jordan across from Jericho.
Балак же, син Ціпора, довідався про все, що заподіяв Ізраїль аморіям.
Now Balak son of Zippor saw all that Israel had done to the Amorites,
Злякалися моавитяни вельми того люду, бо було його багато, і огорнув їх страх перед синами Ізраїля.
and Moab was terrified because there were so many people. Indeed, Moab was filled with dread because of the Israelites.
І казали моавитяни старшим мідіянським: “Ось тепер об'їсть оця голота геть усе навкруги нас, як то об'їдає віл траву в полі.” А був тоді царем моавським Балак, син Ціпора.
The Moabites said to the elders of Midian, “This horde is going to lick up everything around us, as an ox licks up the grass of the field.”
So Balak son of Zippor, who was king of Moab at that time,
So Balak son of Zippor, who was king of Moab at that time,
Послав він посланців до Валаама, сина Беора, у Петор, що над рікою, в землі синів його народу, щоб покликати його та й сказати: “Ось народ вийшов з Єгипту й покрив обличчя землі, та й осівся навпроти мене.
sent messengers to summon Balaam son of Beor, who was at Pethor, near the Euphrates River, in his native land. Balak said:
“A people has come out of Egypt; they cover the face of the land and have settled next to me.
“A people has come out of Egypt; they cover the face of the land and have settled next to me.
Тож прийди, прошу, та прокляни мені народ оцей, бо він дужчий за мене. Може, вдасться мені розбити його й вигнати з країни; бо знаю, кого ти благословиш, той благословен, кого ж прокленеш, проклят буде той.”
Now come and put a curse on these people, because they are too powerful for me. Perhaps then I will be able to defeat them and drive them out of the land. For I know that whoever you bless is blessed, and whoever you curse is cursed.”
І пішли старші моавські та мідіянські з дарунками в руках за заклинання. Прийшли вони до Валаама та й переказали йому слова Балака.
The elders of Moab and Midian left, taking with them the fee for divination. When they came to Balaam, they told him what Balak had said.
Той же повідав їм: “Переночуйте отут сю ніч, і я дам вам відповідь так, як Господь мені скаже.” Князі моавські й зостались у Валаама.
“Spend the night here,” Balaam said to them, “and I will report back to you with the answer the Lord gives me.” So the Moabite officials stayed with him.
Прийшов Бог до Валаама та й каже: “Що то за люди в тебе?”
God came to Balaam and asked, “Who are these men with you?”
Валаам і відказує Богові: “Балак, син Ціпора, цар моавський, послав мені сказати:
Balaam said to God, “Balak son of Zippor, king of Moab, sent me this message:
ось народ вийшов з Єгипту та й укрив обличчя землі; тож прийди, проклени мені його, може я подужаю його в бою і вижену геть.”
‘A people that has come out of Egypt covers the face of the land. Now come and put a curse on them for me. Perhaps then I will be able to fight them and drive them away.’ ”
І каже Бог Валаамові: “Не йди з ними й народ не проклинай, він бо благословенний.”
But God said to Balaam, “Do not go with them. You must not put a curse on those people, because they are blessed.”
Устав Валаам уранці й сказав князям Балака: “Йдіть самі у вашу країну, бо не схотів Господь дозволити мені йти з вами.”
The next morning Balaam got up and said to Balak’s officials, “Go back to your own country, for the Lord has refused to let me go with you.”
Устали й князі моавські, а прийшовши до Балака, повідали: “Не схотів Валаам іти з нами.”
So the Moabite officials returned to Balak and said, “Balaam refused to come with us.”
Тоді послав Балак знову князів, ще поважніших, ніж ті, й було їх більше.
Then Balak sent other officials, more numerous and more distinguished than the first.
Прибули вони до Валаама та й кажуть до нього: “Так мовить Балак, син Ціпора: Не відмовляйся, прошу, прийти до мене.
They came to Balaam and said:
“This is what Balak son of Zippor says: Do not let anything keep you from coming to me,
“This is what Balak son of Zippor says: Do not let anything keep you from coming to me,
Я тебе вельми за те вшаную і вчиню все, що мені скажеш; прийди ж, будь ласкав, проклени мені народ отой!”
because I will reward you handsomely and do whatever you say. Come and put a curse on these people for me.”
Відрік Валаам і повідав слугам Балака: “Навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, то я не міг би переступити наказ Господа, Бога мого, ні в малому, ні у великому.
But Balaam answered them, “Even if Balak gave me all the silver and gold in his palace, I could not do anything great or small to go beyond the command of the Lord my God.
Але все ж таки зостаньтеся, прошу, ви й цієї ночі тут, а я довідаюся, що скаже мені Господь знову.”
Now spend the night here so that I can find out what else the Lord will tell me.”
Прийшов Бог уночі до Валаама та й каже до нього: “Та вже коли ті люди прийшли по тебе, то вставай, іди з ними; але чинитимеш тільки те, що я тобі повім.”
That night God came to Balaam and said, “Since these men have come to summon you, go with them, but do only what I tell you.”
Устав Валаам уранці, осідлав ослицю і рушив у дорогу з моавськими князями.
Balaam’s Donkey
Balaam got up in the morning, saddled his donkey and went with the Moabite officials.
Balaam got up in the morning, saddled his donkey and went with the Moabite officials.
Гнів Божий запалав за те, що пішов він, і ангел Господній став на шляху, щоб загородити йому: той же був верхи на ослиці й двоє слуг його з ним.
But God was very angry when he went, and the angel of the Lord stood in the road to oppose him. Balaam was riding on his donkey, and his two servants were with him.
Уздріла ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозі, й голий меч у руці в нього та й звернула з дороги й пішла полем. І почав Валаам бити ослицю, аби завернула на шлях.
When the donkey saw the angel of the Lord standing in the road with a drawn sword in his hand, it turned off the road into a field. Balaam beat it to get it back on the road.
Але ангел став на вузькій стежці між виноградниками: стіна з одного боку й стіна з другого боку.
Then the angel of the Lord stood in a narrow path through the vineyards, with walls on both sides.
Як же уздріла ослиця ангела, то присунулася до муру й придавила трохи Валаамову ногу; він знову став бити її.
When the donkey saw the angel of the Lord, it pressed close to the wall, crushing Balaam’s foot against it. So he beat the donkey again.
Тоді ангел Господній пройшов далі наперед і став на вузькому місці, де було не спосіб звернути ні праворуч, ні ліворуч.
Then the angel of the Lord moved on ahead and stood in a narrow place where there was no room to turn, either to the right or to the left.
Уздрівши ж ослиця ангела Господнього, лягла під Валаамом додолу; і запалав Валаам гнівом та й запопався бити ослицю палицею.
When the donkey saw the angel of the Lord, it lay down under Balaam, and he was angry and beat it with his staff.
Розтулив тоді Господь рота ослиці, й вона мовила до Валаама: “Що бо я скоїла тобі, що б'єш мене вже втрете?”
Then the Lord opened the donkey’s mouth, and it said to Balaam, “What have I done to you to make you beat me these three times?”
І відказав Валаам ослиці: “Бо ти глумишся з мене; був би в мене меч у руці, я вбив би тебе на місці.”
Balaam answered the donkey, “You have made a fool of me! If only I had a sword in my hand, I would kill you right now.”
А ослиця до Валаама: “Чи я ж не твоя ослиця, на якій ти завжди їздив відколи живеш і аж посьогодні? Хіба я звикла так поступати з тобою?” А він до неї: Ні.
The donkey said to Balaam, “Am I not your own donkey, which you have always ridden, to this day? Have I been in the habit of doing this to you?”
“No,” he said.
“No,” he said.
Тут відкрив Господь очі Валаамові, й побачив той ангела Господнього, що стояв на дорозі, та голий меч у руці в нього. І вклонився він, і припав обличчям до землі.
Then the Lord opened Balaam’s eyes, and he saw the angel of the Lord standing in the road with his sword drawn. So he bowed low and fell facedown.
Ангел же Господній запитав його: “За що бив єси свою ослицю аж тричі? Ось я вийшов перепинити тобі дорогу, бо путь твоя супротивна мені.
Ослиця бачила мене й завернула передо мною оце вже тричі. Була б вона не завернула передо мною, давно вже я вбив би тебе, її ж лишив живою.”
The donkey saw me and turned away from me these three times. If it had not turned away, I would certainly have killed you by now, but I would have spared it.”
І каже Валаам до ангела Господнього: “Згрішив я, та проте не знав, що стояв єси проти мене на стежці. Отож, коли воно не гаразд на твій погляд, повернусь я назад.”
Balaam said to the angel of the Lord, “I have sinned. I did not realize you were standing in the road to oppose me. Now if you are displeased, I will go back.”
А ангел Господній до Валаама: “Та йди вже з тими людьми, але казатимеш тільки те, що я скажу тобі.” То й пішов Валаам із князями Балаковими.
The angel of the Lord said to Balaam, “Go with the men, but speak only what I tell you.” So Balaam went with Balak’s officials.
Як почув же Балак, що прибув Валаам, то вийшов йому назустріч в Ір-Моав, що на межі Арнона, на самому кінці границі.
When Balak heard that Balaam was coming, he went out to meet him at the Moabite town on the Arnon border, at the edge of his territory.
І каже Балак до Валаама: “Хіба не посилав я посланця мого по тебе? Чого ж не прибув єси до мене? Чи то я, може, не спроможен пошанувати тебе як слід?”
Balak said to Balaam, “Did I not send you an urgent summons? Why didn’t you come to me? Am I really not able to reward you?”
А Валаам до Балака й каже: “Ось я прибув до тебе. Та хіба ж то Моя воля — промовляти щонебудь? Що вкладе мені Господь в уста, те й скажу.”
“Well, I have come to you now,” Balaam replied. “But I can’t say whatever I please. I must speak only what God puts in my mouth.”
Вирушили Валаам з Балаком та й прибули в Кіріят-Хуцот.
Then Balaam went with Balak to Kiriath Huzoth.
Приніс Балак жертву з великої та дрібної скотини й послав Валаамові та князям, що були з ним.
Balak sacrificed cattle and sheep, and gave some to Balaam and the officials who were with him.