Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря.
В тот же день Иисус вышел из дома и сел на берегу озера.
І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.
Вокруг Него собралась большая толпа, поэтому Он вошёл в лодку и сел там, а толпа осталась на берегу.
Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти.
Иисус о многом рассказывал им притчами. Он сказал: "Вышел сеятель сеять,
І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.
и когда разбрасывал семена, то одни упали подле дороги. Прилетели птицы и склевали их.
Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.
Другие семена попали на каменистую почву, где не было достаточно земли. Эти семена быстро проросли, ибо слой земли там был неглубокий,
Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.
но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и так как у них не было глубоких корней, они засохли и погибли.
Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,
Другие семена упали среди колючек, они взошли и заглушили ростки.
Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
Остальные семена упали на благодатную почву. Они пустили ростки и стали плодоносить, и принесли урожай, дав в сто, в шестьдесят или тридцать раз больше зёрен, чем было посеяно.
І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”
Ученики Иисуса подошли к Нему и спросили: "Почему Ты поучаешь их притчами?"
А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.
И Он сказал в ответ: "Вам дано познать тайны Царства Небесного, им же этого не дано.
Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
Ибо имущему дано будет ещё больше, и будет у него предостаточно. У неимущего же отнимется даже и то немногое, что ему принадлежит.
Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.
Вот почему Я говорю с ними притчами, ибо хотя они и смотрят, но ничего не видят, хотя они и слушают, но ничего не слышат и не понимают.
На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, —
Так исполнится пророчество Исаии: "Вы будете слушать и слушать, но не поймёте, и будете смотреть и смотреть, но ничего не увидите.
бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, —щоб я зцілив їх.
Да, эти люди очерствели, им заложило уши, глаза их закрылись, и не видят они глазами, не слышат ушами, не разумеют сердцем и не приходят ко Мне, ища исцеления".
Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, — бо чують.
А ваши глаза блаженны, ибо видят, уши ваши блаженны, ибо они слышат.
Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
Истинно говорю вам, что многие пророки и праведники хотели видеть то, что вы видите, но не видели, хотели слышать то, что вы слышите, но не слышали".
До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.
Когда человек слышит слово о Царстве, но не понимает его, то появляется лукавый и отнимает то, что посеяно в сердце у этого человека. Вот что означают семена, упавшие подле дороги.
А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,
Семена, которые попали на каменистую почву, означают тех, кто услышит слово и тотчас с радостью принимает его.
але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.
Но так как он не даёт ему укорениться в своей душе, то всё это недолго продолжается. Когда начинаются гонения или преследования за слово, то он тотчас же отходит в сторону.
А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.
Семена, которые упали среди колючек, означают тех, кто услышал слово, но суетные заботы и обманчивое богатство заглушают в нём слово, и оно не приносит плода.
Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, — це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.”
Семена же, которые попали в плодородную землю, означают тех, кто слышит слово и понимает его. Он приносит плодов в сто, шестьдесят или в тридцать раз больше посеянного".
Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: “Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.
И рассказал Он им другую притчу: "Царство Небесное подобно человеку, посеявшему в поле хорошие семена.
Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.
Ночью, когда все спали, пришёл враг, посеял сорняки среди пшеницы и ушёл.
Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.
И когда пшеница проросла и созрела, то выросли и сорняки.
Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?
Слуги пришли к владельцу земли и сказали: "Господин, ты ведь посеял в поле хорошие семена. Откуда же там сорняки?"
Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?
А он им сказал: "Кто-то из моих врагов сделал это". Тогда слуги предложили: "Ты хочешь, чтобы мы пошли и выдернули их?"
Ні! — каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.
Он сказал: "Нет, не хочу, ибо вместе с сорняками вы выдернете и пшеницу.
Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.”
Пусть растут и те и другие вместе. А когда придёт время жатвы, я скажу жнецам: Сначала сожните сорняки, свяжите их в копны и сожгите, а зерно соберите в мою житницу".
Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.
Он рассказал им другую притчу: "Царство Небесное подобно горчичному зерну, которое человек посадил на своём поле.
Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.”
Оно самое малое из всех семян, но когда оно вырастает, то становится самым большим из всех садовых растений. Оно становится деревом, так что птицы небесные прилетают и вьют гнёзда в его ветвях".
Ще іншу притчу повідав їм: “Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” —
И рассказал Он им ещё одну притчу: "Царство Небесное подобно закваске, которую женщина взяла и замесила в три меры муки и оставила тесто подходить".
Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого,
Иисус всё это говорил народу притчами; Он вообще не говорил иначе как притчами, во исполнение
щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.”
сказанного через пророка: "Я буду говорить притчами и изреку, что было сокрыто со дня сотворения мира".
Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”
Затем Он отпустил народ и вошёл в дом. Его ученики подошли к Нему и сказали: "Объясни нам притчу о сорняках в поле".
А він у відповідь сказав їм: “Той, хто сіє добре зерно — це Син Чоловічий;
В ответ Он сказал: "Тот, кто посеял хорошее семя — Сын Человеческий.
поле — це світ; добре зерно — це сини Царства; а кукіль — це сини лукавого;
Поле — это мир. Хорошее семя — это Сыновья Царства. Сорняки же — это те, кто принадлежит лукавому.
ворог, що його посіяв — це диявол; жнива — це кінець світу; женці — це ангели.
Враг, посеявший их, — это дьявол. Жатва — это конец света, жнецы же — ангелы.
Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу:
И подобно тому, как сорняки собирают и сжигают на огне, так будет и при конце света.
Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,
Сын Человеческий пошлёт Своих ангелов, и соберут они в Его Царстве всех тех, кто вынуждает людей грешить, и всех, кто причиняет зло,
і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
и бросят их в пылающую печь, и там люди будут рыдать и скрежетать зубами.
І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!
И воссияют праведники, подобно солнцу, в Царстве Отца их. Имеющий уши да слышит".
Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.
"Царство Небесное подобно сокровищу, зарытому в поле. Человек нашёл его и зарыл снова. Он был так счастлив, что пошёл и продал всё, что имел и купил это поле.
Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел.
Царство Небесное подобно также и торговцу, искавшему хороший жемчуг.
Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.
Когда он нашёл драгоценную жемчужину, то пошёл, продал всё, что имел и купил её.
Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.
Царство Небесное также подобно сети, заброшенной в озеро, в которую поймалась самая разная рыба.
Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.
Когда сеть наполнилась, рыбаки вытянули её на берег. Потом они сели и отобрали хорошую рыбу в корзины, а плохую рыбу выбросили.
Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і
Так будет и когда наступит конец света. Явятся ангелы и отделят дурных людей от праведников,
кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
и бросят плохих людей в огненную печь. И будут они там рыдать и скрежетать зубами".
Чи ви це все зрозуміли?” — “Так!” — йому відповіли.
И спросил Иисус своих учеников: "Понимаете ли вы всё это?" Они ответили Ему: "Да".
Тоді сказав їм: “Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.”
И сказал Он им: "Поэтому каждый законник, поверивший в Царство Небесное, подобен домовладельцу, который извлекает из кладовой старые и новые вещи".
Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.
Когда Иисус закончил рассказывать все эти притчи, то ушёл оттуда
Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?
и пошёл в Свой родной город. Там Он начал учить их в синагоге, и все дивились и спрашивали: "Откуда у Него такая мудрость и сила творить чудеса? Разве этот человек не плотницкий сын?
Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?
Разве Его Мать не зовут Марией, а братьев — Иаковом, Иосифом, Симоном и Иудой?
І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?”
И разве не здесь, среди нас, сёстры Его? Так откуда же всё это взялось у Него?"
І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: “Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.”
И не захотели они признать Его. Тогда Иисус сказал им: "Не бывает пророк без чести, разве только в своём родном городе и в своём доме".