Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: “Хто найбільший у Небеснім Царстві?”
На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небесному?
і каже: “Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство.
і сказав: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.
Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві.
Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному.
Хто приймає дитину в моє ім'я, той мене приймає.
Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає.
А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря.
А хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити в морській глибині.
Горе світові від спокус. Воно й треба, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять!
Горе світові від спокус, бо повинні прийти спокуси; однак горе тій людині, через яку спокуси приходять.
Коли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя одноруким чи кульгавим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненим у вогонь вічний.
Коли твоя рука або нога тебе спокушає, відрубай її і кинь геть від себе; краще тобі ввійти в життя кульгавим або кволим, ніж, маючи дві руки та дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний.
І коли око твоє до гріха тебе призводить, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя однооким, ніж з обома очима бути вкиненим у вогняне пекло.
Коли твоє око тебе спокушає, вийми його й кинь від себе; краще тобі однооким увійти в життя, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у вогняну геєну [1].
Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця.
Стережіться, щоб ви не погордували жодним із цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця.
Бо Син Чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.
[Адже Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло].
Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, — чи він не кине дев'ятдесят дев'ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала?
Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не покине він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблудлої?
І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев'ятдесят дев'ятьма, що не заблукали.
І коли станеться, що знайде її, запевняю вас, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.
Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих.
Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих.
А коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав брата твого.
Якщо згрішить твій брат проти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав свого брата,
Коли ж він не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа вирішувалася на слово двох або трьох свідків.
а коли не послухає, візьми із собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилося кожне слово;
І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати й Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.
коли не послухає їх, скажи Церкві, а коли й Церкви не послухає, нехай буде тобі як язичник і митник.
Істинно кажу вам: Усе, що ви зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі, і все, що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі.
Запевняю вас: усе те, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі; і все те, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
Знов істинно кажу вам: Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним;
Знову запевняю вас: коли двоє з вас на землі погодяться просити про будь-яку річ, яку лише просять, буде їм дано від Мого Отця Небесного.
бо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них.”
Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!
Тут підійшов Петро й каже до нього: “Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?”
Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?
Ісус промовив до нього: “Не кажу тобі: До сімох разів, але — до сімдесяти раз по сім.”
Відповів йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім.
“Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми.
Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами.
Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів.
Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів [2].
А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати.
А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг.
Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну.
Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам.
І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.
І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив.
Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен.
Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв [3] , схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен!
Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну.
А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам.
Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.
Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг.
Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне.
Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося.
Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав.
Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене.
Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?
Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою?
І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу.
І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг.