Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 25) | (Матвія 27) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • Якже Ісус скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів:
  • Закончив говорить это, Иисус сказал ученикам:
  • “Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп'яття.”
  • — Вы знаете, что через два дня будет Пасха и Сына Человеческого отдадут на распятие.
  • Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаці первосвященика, що звався Каяфа,
  • А во дворце первосвященника Кайафы140 в это время собрались первосвященники и старейшины народа.
  • і радились, як би то підступом схопити Ісуса й убити.
  • Они решили хитростью схватить Иисуса и убить.
  • Тільки ж казали: “Не в свято, щоб не було в народі заколоту.”
  • — Только не во время праздника, — говорили они, — иначе народ может взбунтоваться.
  • І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого,
  • Иисус находился в Вифании, в доме Симона прокаженного.
  • підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі.
  • И когда Он возлежал за столом, к Нему подошла женщина с алебастровым кувшином, в котором было очень дорогое ароматическое масло, и возлила это масло Ему на голову.
  • Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство?
  • Увидев это, ученики рассердились:
    — Зачем такая трата?
  • Це можна б було дорого продати й — дати бідним!”
  • Ведь это ароматическое масло можно было продать за большую сумму, а деньги раздать нищим.
  • Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене.
  • Но Иисус, зная, что они говорят, сказал им:
    — Что вы упрекаете женщину? Ведь она сделала для Меня доброе дело.
  • Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте.
  • Потому что нищие всегда с вами, а Я не всегда буду с вами.
  • Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій.
  • Вылив на Меня это масло, она тем самым приготовила Меня к погребению.
  • Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.”
  • Говорю вам истину: во всем мире, везде, где будет возвещена эта Радостная Весть, там в память об этой женщине будет рассказано и о том, что она сделала.
  • Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників
  • Затем Иуда Искариот, один из двенадцати, пошел к первосвященникам
  • і каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків.
  • с предложением.
    — Что вы мне дадите, если я предам вам Иисуса? — спросил он их.
    Те отсчитали ему тридцать серебряных монет.141
  • І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.
  • И с того момента Иуда стал искать удобного случая, чтобы предать Его.
  • Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: “Де хочеш, щоб ми приготовили тобі їсти Пасху?”
  • В первый день праздника Пресных хлебов ученики спросили Иисуса:
    — Где нам приготовить Тебе пасхальный ужин ?
  • Він відповів їм: “Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми.”
  • Иисус ответил:
    — Идите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит, что Его время уже подошло, и Он хочет в твоем доме отпраздновать пасхальный ужин со Своими учениками».
  • Учні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху.
  • Ученики сделали все, как им велел Иисус, и приготовили пасхальный ужин.
  • Коли ж настав вечір, сів він до столу з дванадцятьма учнями,
  • Вечером Иисус и двенадцать учеников возлегли у стола.
  • і коли вони їли, він промовив: “Істинно, кажу вам: Один з вас мене зрадить.”
  • Когда они ели, Иисус сказал:
    — Говорю вам истину: один из вас предаст Меня.
  • Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати його: “Чи то часом не я, Господи?”
  • Ученики сильно опечалились и один за другим стали спрашивать Его:
    — Не я ли, Господи?
  • Він відповів: “Хто вклав зо мною руку в миску, той мене зрадить.
  • А Иисус ответил:
    — Тот, кто опустил руку в блюдо вместе со Мной, тот предаст Меня.
  • Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!”
  • Да, Сын Человеческий уходит так, как о Нем сказано в Писании, но горе тому человеку, который предает Сына Человеческого! Лучше бы ему вообще не родиться.
  • А Юда, зрадник його, і собі озвався: “Чи то часом не я, Учителю?” Каже Ісус до нього: “Ти мовив.”
  • Тогда Иуда, предатель, тоже спросил:
    — Не я ли, Рабби?
    — Ты сам это сказал, — ответил Иисус.
  • Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло.”
  • Когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, разломил его, дал Своим ученикам со словами:
    — Возьмите и ешьте, это Мое тело.
  • Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі,
  • Затем Он взял чашу, поблагодарил за нее Бога и, подав им, сказал:
    — Пейте из нее все.
  • бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів.
  • Это Моя кровь завета,142 проливаемая за многих людей для прощения грехов.
  • Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого.”
  • Говорю вам, что Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда Я буду пить с вами новое вино в Царстве Моего Отца.
  • І відспівавши, вийшли вони на Оливну гору.
  • Они спели143 и пошли на Оливковую гору.
  • Тоді Ісус сказав їм: “Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада.
  • Тогда Иисус сказал им:
    — В эту ночь вы все отступитесь от Меня, ведь написано:

    «Я поражу Пастуха,
    и разбегутся овцы стада».144

  • А після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї.”
  • Но когда Я воскресну, то пойду в Галилею и буду ждать вас там.
  • Озвався тоді Петро й каже йому: “Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи.”
  • Петр ответил:
    — Даже если все Тебя оставят, я этого никогда не сделаю.
  • Ісус же мовив до нього: “Істинно кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся.”
  • — Говорю тебе истину, — сказал ему Иисус, — в эту ночь, прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня.
  • Каже йому Петро: “Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!” Так само мовили всі учні.
  • Но Петр уверял:
    — Даже если мне придется умереть с Тобой, я никогда не откажусь от Тебя.
    И все ученики говорили то же.
  • Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там.”
  • Иисус пришел с ними на место, называемое Гефсимания, и сказал ученикам:
    — Посидите здесь, а Я пойду и помолюсь.
  • І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити.
  • Он взял с Собой Петра и двух сыновей Зеведея. Его охватили тоска и тревога.
  • Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі — аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.”
  • Тогда Он сказал им:
    — Душа Моя объята смертельной печалью. Побудьте здесь и бодрствуйте со Мной.
  • І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише — як ти.”
  • Отойдя немного, Он пал на лицо Свое и молился:
    — Отец Мой, если возможно, то пусть минует Меня эта чаша, но пусть будет все не как Я хочу, а как Ты хочешь.
  • Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною?
  • Затем Он возвратился к ученикам и нашел их спящими.
    — Неужели вы даже часу не могли пободрствовать вместе со Мной? — спросил Он Петра. —
  • Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.”
  • Бодрствуйте и молитесь, чтобы вам не поддаться искушению. Дух бодр, но тело слабо.
  • Знову, вдруге, відійшов він і почав молитися: “Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!”
  • И во второй раз Он ушел и молился:
    — Отец Мой, если невозможно, чтобы эта чаша миновала Меня и чтобы Мне не пить из нее, то пусть все будет по Твоей воле.
  • І, повернувшися, знову знайшов, що вони спали, бо очі в них були отяжілі.
  • Когда Он вернулся, ученики опять спали, потому что их веки отяжелели.
  • Залишив він їх, пішов знову й почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова.
  • И, оставив их, Иисус отошел и стал молиться в третий раз теми же словами.
  • Потім повернувся до учнів і каже до них: “Спіть собі й відпочивайте; наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки.
  • Затем Он возвратился к ученикам и сказал им:
    — Вы все спите и отдыхаете? Вот, время настало, и Сын Человеческий предается в руки грешников.
  • Уставайте, ходімо! Ось наблизився мій зрадник.”
  • Вставайте, идем. Вот уже и Мой предатель приблизился.
  • Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, а з ним і сила народу з мечами та дрючками — від первосвящеників та старших народу.
  • Он еще говорил, как подошел Иуда, один из двенадцати учеников, и с ним большая толпа, вооруженная мечами и кольями. Их послали первосвященники и старейшины народа.
  • Зрадник його дав їм знак, мовивши: “Кого я поцілую, це він, беріть його.”
  • Предатель так условился с ними:
    — Хватайте Того, Кого я поцелую.
  • І відразу ж підійшов він до Ісуса й каже: “Радуйся, мій Учителю!” — та й поцілував його.
  • Иуда сразу же подошел к Иисусу и сказал:
    — Здравствуй, Рабби! — и поцеловал Его.
  • Тоді питає його Ісус: “Чого прийшов єси, друже?!” — І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його.
  • Иисус же сказал ему:
    — Друг, делай то, для чего пришел.
    Тут подошли люди и, схватив Иисуса, взяли Его под стражу.
  • Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свого меча й, ударивши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
  • Тогда один из тех, кто был с Иисусом, вытащил меч, ударил слугу первосвященника и отсек ему ухо.
  • Тоді Ісус сказав до нього: “Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть.
  • — Верни свой меч на место, — сказал ему Иисус. — Все, кто берется за меч, от меча и погибнут.
  • Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш як дванадцять легіонів ангелів?
  • Неужели ты думаешь, что Я не мог бы упросить Моего Отца немедленно прислать Мне более двенадцати легионов ангелов?145
  • Як же то збулися б Писання, що воно так мусить статися?”
  • Но как же тогда исполнится Писание, что все это должно произойти?
  • Тоді Ісус промовив до народу: “Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи, у храмі, і ви мене не взяли.
  • Затем Иисус обратился к толпе:
    — Что Я, разбойник,146 что вы пришли с мечами и кольями, чтобы арестовать Меня? Каждый день Я сидел и учил в храме, и вы не арестовали Меня.
  • Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків.” Тоді всі учні залишили його й повтікали.
  • Но все произошло именно так, чтобы исполнились писания пророков.
    Тогда все ученики оставили Его и убежали.
  • Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.
  • Арестовавшие Иисуса привели Его к первосвященнику Кайафе, у которого уже собрались учители Закона и старейшины.
  • Петро ж ішов слідом за ним оподалік, аж до палацу первосвященика й, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться.
  • Петр, держась поодаль, следовал за Иисусом и прошел прямо во двор первосвященника. Войдя внутрь, он сел со стражниками, чтобы увидеть, чем все кончится.
  • Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити,
  • Первосвященники и весь Высший Совет искали ложных показаний против Иисуса, чтобы приговорить Его к смерти,
  • і не знайшли, дарма, що було з'явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє
  • но они ничего не могли найти, хотя и пришло много лжесвидетелей. Наконец вышли два человека
  • і кажуть: “Цей сказав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати.”
  • и заявили:
    — Этот человек говорил: «Я могу разрушить Божий храм и восстановить его за три дня».
  • Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: “Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?”
  • Потом первосвященник встал и спросил Иисуса:
    — Тебе нечего ответить на эти свидетельства против Тебя?
  • Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: “Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, син Божий.”
  • Иисус молчал. Первосвященник сказал Ему:
    — Я заклинаю Тебя живым Богом, скажи нам: Ты — Христос, Сын Божий?
  • Тоді Ісус сказав до нього: “Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах.”
  • — Ты сам так сказал, — ответил Иисус, — но говорю вам, что отныне вы увидите Сына Человеческого, сидящим по правую руку от Всемогущего и идущим на облаках небесных.147
  • Тоді первосвященик роздер свою одежу і заявляє: “Він сказав богохульство! Нащо нам ще свідків? Оце ж ви щойно чули богохульство!
  • Тогда первосвященник разорвал на себе одежды и сказал:
    — Он кощунствует! Какие нам еще нужны свидетели?! Вы теперь сами слышали кощунство!
  • Як вам здається?” Ті відповіли; “Він — винен смерти.”
  • Каково ваше решение?
    Они ответили:
    — Он виновен и заслуживает смерти.
  • Тоді вони почали плювати йому в обличчя та бити кулаками; інші ж били його в обличчя
  • Тогда Иисусу стали плевать в лицо и бить Его кулаками, некоторые же били Его по щекам и
  • і промовляли: “Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?”
  • спрашивали:
    — Пророчествуй нам, Христос, кто Тебя ударил?
  • Петро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: “І ти був з Ісусом Галилеєм.”
  • Петр же сидел снаружи, во дворе, когда к нему подошла служанка.
    — Ты тоже был с Иисусом Галилеянином, — сказала она.
  • Але той перед усіма відрікся і заявив: “Не знаю, що таке говориш.”
  • Но Петр отрицал перед всеми:
    — Я не знаю, о чем ты говоришь.
  • Коли ж: він вийшов до воріт, уздріла його інша й каже до тих, що там були: “Цей був з Ісусом з Назарету.”
  • Когда он отошел к воротам, его увидела другая служанка. Она сказала стоявшим рядом:
    — Этот человек был с Иисусом Назарянином.
  • Він знову, клявшися, відрікся: “Не знаю я цього чоловіка.”
  • Петр снова все отрицал, поклявшись, что он не знает Этого Человека.
  • Десь трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: “Ти таки справді один з них, бо й твоя вимова тебе виявляє.”
  • Но спустя немного времени стоявшие там люди подошли и сказали ему:
    — Точно, ты тоже один из них, тебя и говор твой выдает.
  • Тоді Петро почав клястися та божитися: “Не знаю я цього чоловіка.” І враз заспівав півень.
  • Тогда Петр начал клясться и божиться:
    — Я не знаю Этого Человека!
    И тотчас пропел петух.
  • І Петро згадав те слово, що Ісус сказав був: “Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі зречешся мене.” І вийшовши звідтіль, заплакав гірко.
  • И тогда Петр вспомнил слова Иисуса: «Прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня».
    И, выйдя наружу, он горько заплакал.

  • ← (Матвія 25) | (Матвія 27) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025