Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
Ісус знову сів у човен і, перепливши озеро, повернувся назад до Свого міста.
І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”
І принесли люди до Нього паралізованого чоловіка, який лежав у ліжку. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».
Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.”
Деякі книжники почули, що сказав Ісус, та почали говорити поміж собою: «Він зневажає Бога Своїми словами!»
Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших?
Оскільки Ісус знав думки їхні, то сказав їм: «Чому такі недобрі думки в серцях ваших?
Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, — чи сказати: Встань і ходи!
Що легше сказати: „Твої гріхи прощені!” чи „Вставай і ходи?”
Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, — каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.”
Але Я доведу вам, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Вставай, бери постіль свою і йди додому!»
Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.
Коли люди побачили це, то вони були приголомшені, і почали хвалити Бога за те, що Господь дав Людині таку силу.
Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Іди за мною!” Той устав і пішов слідом за ним.
Коли Ісус ішов звідти, то побачив чоловіка на ім’я Матвій, який сидів у будці, збираючи податки. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Матвій встав і вирушив за Ним.
Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями.
І сталося так, що коли Ісус їв у домі Матвія, багато збирачів податків та грішників прийшло, і посідали вони за стіл разом з Ісусом і Його учнями.
Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: “Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?”
Побачивши те, фарисеї почали питати Ісусових учнів: «Чому ваш Учитель їсть за одним столом зі збирачами податків та грішниками?»
Почувши те, озвався: “Здорові не потребують лікаря, лише хворі.
Почувши це, Ісус сказав їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим.
Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.”
Отож ідіть і поміркуйте, що означають ці слова: „Я хочу милосердя, а не пожертв”, бо Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».
Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: “Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?”
Тоді учні Іоана підійшли до Ісуса й запитали Його: «Чому ми й фарисеї часто постимося, а Твої учні — ні?»
Ісус відповів їм: “Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити.
Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними? Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися.
Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.
До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою.
І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.”
Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо вони розірвуться, тож вино розіллється, а міхи зіпсуються. Навпаки, нового вина потрібні нові міхи, щоб зберегти і одне і друге».
Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: “Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.”
Поки Ісус усе це казав, до Нього прийшов голова синагоги, і впавши долілиць, мовив: «Щойно померла моя донька, прийди та торкнутися рукою Своєю до неї, щоб вона ожила».
Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його.
Тоді Ісус встав і рушив за ним разом зі Своїми учнями.
І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі.
У натовпі, що йшов за ними, була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. Вона підійшла до Ісуса ззаду й торкнулася краю Його плаща.
Казала бо сама до себе: “Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.”
Вона зробила так, бо сказала собі: «Якщо я торкнуся Його одягу, то одужаю».
Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: “Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.” І видужала жінка від тієї ж години.
Озирнувшись, Ісус побачив її і сказав: «Будь щаслива, дочко! Віра твоя зцілила тебе!» І жінка одразу одужала.
А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану,
Коли Ісус прийшов до оселі Яїра, Він побачив музиків, які грали похоронні мелодії, та приголомшених людей. Ісус сказав: «Вийдіть! Вона не померла, а просто спить». Почувши це, люди почали насміхатися з Нього.
сказав: “Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.” І насміхалися з нього.
Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало.
Коли ж їх прогнали, Ісус увійшов до кімнати, взяв за руку дівчинку, й вона встала.
І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!”
Коли Ісус подався звідти, двоє сліпців ішли слідом за Ним і кричали: «Сину Давидів, змилуйся над нами!»
І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: “Чи віруєте, що я можу це зробити?” — “Так, Господи!” — кажуть йому ті.
І коли Він увійшов у дім, сліпці наблизилися до Нього. Тоді Ісус мовив до них: «Чи вірите ви в те, що Я знову зможу зробити вас зрячими?» Ті відповіли: «Так, Господи».
Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!”
Ісус торкнувся їхніх очей і сказав: «Оскільки вірите, що Я зможу зробити вас зрячими, то ж так тому і бути».
І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не знав про це.”
І зір повернувся до них. Та Ісус суворо застеріг їх, кажучи: «Нехай же ніхто про це не дізнається».
Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні.
Але коли вони пішли, то рознесли чутку про це по всіх усюдах.
А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий.
В той час, коли вони виходили, до Ісуса привели німого чоловіка, одержимого нечистим духом.
Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об'являлося в Ізраїлі!”
Тільки-но Ісус вигнав біса з нього, як німий почав говорити. Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Нічого подібного ще не траплялося в Ізраїлі».
Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!”
Та фарисеї казали: «Він виганяє нечистих владою володаря демонів!»
Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.
Ісус ходив усіма містами та селами, навчаючи в синагогах, проповідуючи Євангелію про Царство Боже, виліковуючи всі хвороби та недуги.
Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха.
Коли Він бачив натовпи людей, співчуття до них проймало Його, бо були вони знесилені й безпорадні, наче вівці без пастуха.
Тоді він каже своїм учням: “Жнива великі, та робітників мало.
Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Жнива великі, та мало робітників.