Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,
Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів
кажучи їм: "Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив'язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв'яжіть і приведіть його.
і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? — відкажіть: Господь його потребує, — тож негайно відішле його назад сюди.
А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? — то скажіть: Господь потребує його, — Він відразу ж відішле його назад.
Пішли ті і знайшли осля, прив'язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, — і відв'язали.
І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.
Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: "Що робите, що ото осля відв'язуєте?"
Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.
А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.
І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.
І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, і Він сів на нього.
А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж — віття, нарізане в полі.
Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].
Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: "Осанна!
7 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
Благословен, хто приходить в ім'я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!"
Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!
І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.
Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.
Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.
Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.
Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.
І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.
Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.
І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,
І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.
та не дозволяв, щоб носили речі через храм.
Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!"
І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!
Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.
І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.
Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.
Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла.
Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла."
І, згадавши, Петро каже Йому: Учителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!
Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога.
У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу!
Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, — то буде йому так.
Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, — то так і буде йому.
Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, — і буде вам так.
Тому Я кажу вам: Усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам.
І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.
І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.
Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших."
[Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].
І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші
І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші,
й кажуть до нього: "Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?"
та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?
Ісус же відказав їм: "Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.
А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.
Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені."
Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!
Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, — то скаже: Чому ж ви не повірили йому?
Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?
А скажемо: Від людей, — лячно народу, — всі бо вважали Йоана, що він пророк.
А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка.