Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.
І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього багато людей, так що Він Сам, увійшовши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі.
І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;
І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у Своєму навчанні:
Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.
І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його.
Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.
А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і відразу зійшло, бо земля була неглибока.
Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.
А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло.
А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.
А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду.
Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше."
Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто разів.
І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"
І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!
А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.
А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі.
І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,
І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах,
щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."
щоб, дивлячись, бачили — і не побачили; слухаючи, чули — і не зрозуміли; щоб вони не навернулися, аби [їхні гріхи] були прощені!
І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?
І каже їм: Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі?
Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.
Ось ті, які при дорозі, де сіється слово; як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них.
Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,
А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його,
але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.
але не мають у собі кореня і нестійкі; коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються.
Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,
А інші є ті, які посіяні в тернях: вони чують слово,
але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.
але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово — і воно залишається без плоду.
А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше."
А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять урожай: один — у тридцять, один — у шістдесят, а один — у сто разів!
І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?
І казав їм: Хіба приносять світильник, щоби поставити під посудину чи під ліжко? Чи щоби поставити на свічнику?
Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.
Тому що немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося.
І казав їм: "Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.
І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам.
Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має."
Адже хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього!
І казав: "Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:
І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю;
чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.
і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає.
Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.
Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі.
А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали."
Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!
І мовив: "До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?
І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його?
Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.
Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі,
А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись."
та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні.
І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.
І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти;
Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.
без притчі ж не говорив їм, а Своїм учням окремо все пояснював.
Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!"
А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік.
І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.
Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним.
І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.
Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою.
А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?"
А Він був Сам на кормі — спав на подушці. І будять Його, і кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?
Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша.
Уставши, Він наказав вітрові й звелів морю: Перестань, ущухни! І вітер перестав, і настала велика тиша.
Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?"
І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?