Переклад Хоменка

New Living Translation

І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні.

Jesus Rejected at Nazareth

Jesus left that part of the country and returned with his disciples to Nazareth, his hometown.

2

Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: "Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками?

2

The next Sabbath he began teaching in the synagogue, and many who heard him were amazed. They asked, “Where did he get all this wisdom and the power to perform such miracles?”

3

Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його — хіба не тут між нами?" І брали йому це за зле.

3

Then they scoffed, “He’s just a carpenter, the son of Marya and the brother of James, Joseph,b Judas, and Simon. And his sisters live right here among us.” They were deeply offended and refused to believe in him.

4

Але Ісус промовив до них: "Нема пророка без пошани, — як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі."

4

Then Jesus told them, “A prophet is honored everywhere except in his own hometown and among his relatives and his own family.”

5

І неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки;

5

And because of their unbelief, he couldn’t do any miracles among them except to place his hands on a few sick people and heal them.

6

і вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав.

6

And he was amazed at their unbelief.
Jesus Sends Out the Twelve Disciples

Then Jesus went from village to village, teaching the people.

7

І покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.

7

And he called his twelve disciples together and began sending them out two by two, giving them authority to cast out evilc spirits.

8

І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім палиці самої, — ні хліба, ні торбини, ані грошей у гаманець;

8

He told them to take nothing for their journey except a walking stick — no food, no traveler’s bag, no money.d

9

щоб обувались у сандалі й не вдягались у дві одежі.

9

He allowed them to wear sandals but not to take a change of clothes.

10

І говорив їм: "До якого б дому ви тільки зайшли, там перебувайте, аж поки не вийдете звідти.

10

“Wherever you go,” he said, “stay in the same house until you leave town.

11

А коли в якомусь місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, то, виходивши звідтіль, обтрусіть порох із ваших підошов — на свідоцтво їм."

11

But if any place refuses to welcome you or listen to you, shake its dust from your feet as you leave to show that you have abandoned those people to their fate.”

12

Вони, вийшовши, проповідували покаяння,

12

So the disciples went out, telling everyone they met to repent of their sins and turn to God.

13

і виганяли численних бісів, а й намащували олією чимало хворих та оздоровлювали.

13

And they cast out many demons and healed many sick people, anointing them with olive oil.

14

І зачув цар Ірод, — бо ім'я його стало явним, — і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього.

14

The Death of John the Baptist

Herod Antipas, the king, soon heard about Jesus, because everyone was talking about him. Some were saying,e “This must be John the Baptist raised from the dead. That is why he can do such miracles.”

15

Інші ж твердили: "То — Ілля!" — а ще інші: "То пророк — один із пророків!"

15

Others said, “He’s the prophet Elijah.” Still others said, “He’s a prophet like the other great prophets of the past.”

16

Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих."

16

When Herod heard about Jesus, he said, “John, the man I beheaded, has come back from the dead.”

17

Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв'язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, — бо оженився був з нею.

17

For Herod had sent soldiers to arrest and imprison John as a favor to Herodias. She had been his brother Philip’s wife, but Herod had married her.

18

Йоан же казав Іродові: "Не личить тобі мати жінку брата твого."

18

John had been telling Herod, “It is against God’s law for you to marry your brother’s wife.”

19

Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла,

19

So Herodias bore a grudge against John and wanted to kill him. But without Herod’s approval she was powerless,

20

бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче.

20

for Herod respected John; and knowing that he was a good and holy man, he protected him. Herod was greatly disturbed whenever he talked with John, but even so, he liked to listen to him.

21

Як же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських,

21

Herodias’s chance finally came on Herod’s birthday. He gave a party for his high government officials, army officers, and the leading citizens of Galilee.

22

увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: "Проси в мене чого бажаєш, — я дам тобі!"

22

Then his daughter, also named Herodias,f came in and performed a dance that greatly pleased Herod and his guests. “Ask me for anything you like,” the king said to the girl, “and I will give it to you.”

23

Ще й присягнув їй: "Чого б ти тільки в мене просила, — дам тобі, хоч би й половину мого царства."

23

He even vowed, “I will give you whatever you ask, up to half my kingdom!”

24

Вийшла вона та й до своєї матері каже: "Чого маю просити?" Вона ж відповіла: "Голову Йоана Христителя!"

24

She went out and asked her mother, “What should I ask for?”
Her mother told her, “Ask for the head of John the Baptist!”

25

І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: "Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Христителя."

25

So the girl hurried back to the king and told him, “I want the head of John the Baptist, right now, on a tray!”

26

Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити.

26

Then the king deeply regretted what he had said; but because of the vows he had made in front of his guests, he couldn’t refuse her.

27

Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці,

27

So he immediately sent an executioner to the prison to cut off John’s head and bring it to him. The soldier beheaded John in the prison,

28

приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй.

28

brought his head on a tray, and gave it to the girl, who took it to her mother.

29

Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі.

29

When John’s disciples heard what had happened, they came to get his body and buried it in a tomb.

30

Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.

30

Jesus Feeds Five Thousand

The apostles returned to Jesus from their ministry tour and told him all they had done and taught.

31

Він їм і каже: "Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи." Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити.

31

Then Jesus said, “Let’s go off by ourselves to a quiet place and rest awhile.” He said this because there were so many people coming and going that Jesus and his apostles didn’t even have time to eat.

32

І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні.

32

So they left by boat for a quiet place, where they could be alone.

33

Але бачили їх, як вони відпливали, й багато впізнали їх, тож пішки збіглись туди з усіх міст та й випередили їх.

33

But many people recognized them and saw them leaving, and people from many towns ran ahead along the shore and got there ahead of them.

34

Вийшовши Ісус, побачив силу народу — і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало.

34

Jesus saw the huge crowd as he stepped from the boat, and he had compassion on them because they were like sheep without a shepherd. So he began teaching them many things.

35

А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: "Місце самотнє тут, та й час уже пізній.

35

Late in the afternoon his disciples came to him and said, “This is a remote place, and it’s already getting late.

36

Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти."

36

Send the crowds away so they can go to the nearby farms and villages and buy something to eat.”

37

А він у відповідь їм: "Дайте ви їм їсти." Ті йому й кажуть: "Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?"

37

But Jesus said, “You feed them.”
“With what?” they asked. “We’d have to work for months to earn enough moneyg to buy food for all these people!”

38

Він і же каже їм: "Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться." Розвідались вони і кажуть: "П'ять, ще й дві риби."

38

“How much bread do you have?” he asked. “Go and find out.”
They came back and reported, “We have five loaves of bread and two fish.”

39

Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку.

39

Then Jesus told the disciples to have the people sit down in groups on the green grass.

40

І посідали гуртками по сотнях та півсотнях.

40

So they sat down in groups of fifty or a hundred.

41

Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма.

41

Jesus took the five loaves and two fish, looked up toward heaven, and blessed them. Then, breaking the loaves into pieces, he kept giving the bread to the disciples so they could distribute it to the people. He also divided the fish for everyone to share.

42

І їли всі — й наситились.

42

They all ate as much as they wanted,

43

І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби.

43

and afterward, the disciples picked up twelve baskets of leftover bread and fish.

44

Тих же, що їли хліби, було п'ять тисяч чоловік!

44

A total of 5,000 men and their families were fed.h

45

І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, — поки він відпустить народ.

45

Jesus Walks on Water

Immediately after this, Jesus insisted that his disciples get back into the boat and head across the lake to Bethsaida, while he sent the people home.

46

Відпустивши ж їх, пішов на гору помолитись.

46

After telling everyone good-bye, he went up into the hills by himself to pray.

47

Як настав вечір, човен був посеред моря, а він сам один на землі.

47

Late that night, the disciples were in their boat in the middle of the lake, and Jesus was alone on land.

48

Коли ж побачив, як вони, веслувавши, втомились, — вітер бо їм був противний, — то близько четвертої сторожі ночі подався до них, простуючи морем, — хотів обминути їх.

48

He saw that they were in serious trouble, rowing hard and struggling against the wind and waves. About three o’clock in the morningi Jesus came toward them, walking on the water. He intended to go past them,

49

Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали.

49

but when they saw him walking on the water, they cried out in terror, thinking he was a ghost.

50

Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: "Будьте ж мужні: це я, не бійтесь!"

50

They were all terrified when they saw him.
But Jesus spoke to them at once. “Don’t be afraid,” he said. “Take courage! I am here!j”

51

І ввійшов до них у човен, — й ущух вітер. І вони в собі вельми здумілись, — понад міру,

51

Then he climbed into the boat, and the wind stopped. They were totally amazed,

52

бо не розуміли чуда з хлібами — серце їхнє було нечуйне.

52

for they still didn’t understand the significance of the miracle of the loaves. Their hearts were too hard to take it in.

53

І, перепливши, прибули вони в землю Генезаретську й причалили.

53

After they had crossed the lake, they landed at Gennesaret. They brought the boat to shore

54

А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізнали

54

and climbed out. The people recognized Jesus at once,

55

і розбіглися по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що він перебуває.

55

and they ran throughout the whole area, carrying sick people on mats to wherever they heard he was.

56

І куди він тільки приходив, — у села чи міста, чи в слободи, — клали на майданах хворих і просили його про змогу бодай доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав здоровий.

56

Wherever he went — in villages, cities, or the countryside — they brought the sick out to the marketplaces. They begged him to let the sick touch at least the fringe of his robe, and all who touched him were healed.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New Living Translation

Марка 6

Mark 6