Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 14) | (Луки 16) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.
  • Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
  • А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”
  • І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
  • Тоді Ісус сказав до них цю притчу:
  • Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
  • “Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?
  • Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
  • А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі
  • А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
  • й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.
  • І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
  • Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.
  • Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
  • Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?
  • Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
  • А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.
  • А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
  • Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”
  • Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
  • Він сказав далі: “В одного чоловіка було два сини.
  • Рече ж: Один чоловік мав два сини,
  • Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.
  • і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
  • Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.
  • І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
  • І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
  • Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
  • Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.
  • І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
  • І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.
  • І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
  • Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.
  • Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
  • Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!
  • Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
  • Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.
  • і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
  • І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.
  • І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
  • Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.
  • Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
  • А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.
  • Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
  • Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,
  • і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
  • бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.
  • бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
  • А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.
  • Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
  • Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.
  • І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
  • Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.
  • Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
  • Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.
  • Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
  • А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.
  • Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
  • Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.
  • як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
  • Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.
  • Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
  • А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.”
  • веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

  • ← (Луки 14) | (Луки 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025