Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.
Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”
І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?
Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.
І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.
Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?
Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.
А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”
Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.
і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.
І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.
І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.
І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.
Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!
Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.
і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.
І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.
Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.
Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,
і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.
бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.
Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.
І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.
Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.
Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.
Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.
як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.
Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;