Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати духом.
Сказал также им притчу о том, что должно всегда молиться и не унывать,
І казав: “В одному місті був один суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився.
говоря: в одном городе был судья, который Бога не боялся и людей не стыдился.
Була ж одна вдова в тім місті, що (завжди) приходила до нього й говорила: Оборони мене від мого супротивника!
В том же городе была одна вдова, и она, приходя к нему, говорила: «защити меня от соперника моего».
І довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе: Хоч я Бога не боюся і людей не соромлюся,
Но он долгое время не хотел. А после сказал сам в себе: «хотя я и Бога не боюсь и людей не стыжусь,
але тому, що ця вдова мені надокучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови.”
но, как эта вдова не даёт мне покоя, защищу её, чтобы она не приходила больше докучать мне».
Тут Господь додав: “Слухайте, що суддя несправедливий каже!
И сказал Господь: слышите, что говорит судья неправедный?
А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них?
Бог ли не защитит избранных Своих, вопиющих к Нему день и ночь, хотя и медлит защищать их?
Кажу вам: Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?”
сказываю вам, что подаст им защиту вскоре. Но Сын Человеческий, придя, найдёт ли веру на земле?
Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу:
Сказал также к некоторым, которые уверены были о себе, что они праведны, и уничижали других, следующую притчу:
“Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий — митар.
два человека вошли в храм помолиться: один фарисей, а другой мытарь.
Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди — грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.
Фарисей, став, молился сам в себе так: «Боже! благодарю Тебя, что я не таков, как прочие люди, грабители, обидчики, прелюбодеи, или как этот мытарь:
Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.
пощусь два раза в неделю, даю десятую часть из всего, что приобретаю».
А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним!
Мытарь же, стоя вдали, не смел даже поднять глаз на небо; но, ударяя себя в грудь, говорил: «Боже! будь милостив ко мне, грешнику!»
Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, — вивищений.”
Сказываю вам, что сей пошёл оправданным в дом свой более, нежели тот: ибо всякий, возвышающий сам себя, унижен будет, а унижающий себя возвысится.
Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли.
Приносили к Нему и младенцев, чтобы Он прикоснулся к ним; ученики же, видя то, возбраняли им.
Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
Но Иисус, подозвав их, сказал: пустите детей приходить ко Мне и не возбраняйте им, ибо таковых есть Царствие Божие.
Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.”
Истинно говорю вам: кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдёт в него.
Один знатний спитав Ісуса: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”
И спросил Его некто из начальствующих: Учитель благий! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?
А Ісус озвавсь до нього: “Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог.
Иисус сказал ему: что ты называешь Меня благим? никто не благ, как только один Бог;
Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.”
знаешь заповеди: «не прелюбодействуй», «не убивай», «не кради», «не лжесвидетельствуй», «почитай отца твоего и матерь твою».
Почувши те Ісус, сказав до нього: “Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.”
Услышав это, Иисус сказал ему: ещё одного недостаёт тебе: всё, что имеешь, продай и раздай нищим, и будешь иметь сокровище на небесах, и приходи, следуй за Мною.
Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий.
Он же, услышав сие, опечалился, потому что был очень богат.
Глянув Ісус на нього й мовив: “Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже!
Иисус, видя, что он опечалился, сказал: как трудно имеющим богатство войти в Царствие Божие!
Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.”
ибо удобнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царствие Божие.
А ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?”
Слышавшие сие сказали: кто же может спастись?
Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.”
Но Он сказал: невозможное человекам возможно Богу.
Тоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.”
Пётр же сказал: вот, мы оставили всё и последовали за Тобою.
Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства,
Он сказал им: истинно говорю вам: нет никого, кто оставил бы дом, или родителей, или братьев, или сестёр, или жену, или детей для Царствия Божия,
і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”
и не получил бы гораздо более в сие время, и в век будущий жизни вечной.
І взявши дванадцятьох, Ісус до них промовив: “Оце ми йдем в Єрусалим, і все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться.
Отозвав же двенадцать учеников Своих, сказал им: вот, мы восходим в Иерусалим, и совершится всё, написанное через пророков о Сыне Человеческом,
Він буде виданий поганам, і насміхатимуться з нього, і зневажатимуть його, і плюватимуть на нього,
ибо предадут Его язычникам, и поругаются над Ним, и оскорбят Его, и оплюют Его,
і, бичувавши, уб'ють його, та третього дня він воскресне.”
и будут бить, и убьют Его: и в третий день воскреснет.
Вони ж нічого з того не зрозуміли; це слово було для них закрите, й вони не знали, про що він говорив.
Но они ничего из этого не поняли; слова сии были для них сокровенны, и они не разумели сказанного.
І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині.
Когда же подходил Он к Иерихону, один слепой сидел у дороги, прося милостыни,
Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути.
и, услышав, что мимо него проходит народ, спросил: что это такое?
І він почав голосно кричати: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!”
Тогда он закричал: Иисус, Сын Давидов! помилуй меня.
Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: “Сину Давидів, змилуйся надо мною!”
Шедшие впереди заставляли его молчать; но он ещё громче кричал: Сын Давидов! помилуй меня.
Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав:
Иисус, остановившись, велел привести его к Себе: и, когда тот подошёл к Нему, спросил его:
“Що хочеш, щоб я зробив тобі?” “Господи”, — сказав той, — “щоб я прозрів!”
чего ты хочешь от Меня? Он сказал: Господи! чтобы мне прозреть.
Ісус сказав до нього: “Прозри! Віра твоя спасла тебе.”
Иисус сказал ему: прозри! вера твоя спасла тебя.