Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
І от коли вони були там, настав їй час родити,
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
“Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко;
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус — ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,-
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.”
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
він узяв його на руки, благословив Бога й мовив:
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
“Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.”
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.”
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.”
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?”
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.