Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами
І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
і сказали так до нього: “Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю?”
і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
Він у відповідь сказав: “Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені:
Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
А вони так міркували в собі: Якщо ми скажемо: З неба, — він спитає: Чому ж ви йому не повірили?
Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
А як ми скажемо: Від людей, — увесь народ нас поб'є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.
Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
А Ісус сказав їм: “То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.”
А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
І він почав народові казати оцю притчу: “Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.
Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.
І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.
І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.
І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
Сказав тоді власник виноградника: Що мені робити? Послати хібащо мого улюбленого сина? Може його пошанують?
Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.
Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника?
І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.” Почувши це, вони сказали: “Нехай це не станеться!”
Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
Ісус же глянув на них пильно й мовив: “Що, отже, значить оце написане: Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним?
Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
Кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється; на кого ж він впаде — роздавить.”
Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.
І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.
І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
І ті спитали його: “Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.
І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них:
Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
“Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис?” Ті відповіли: “Кесарів.”
Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
І він сказав їм: “Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.”
Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.
І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили
Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
й спитали його: “Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.
говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.
Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.
І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.”
Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
Ісус відповів їм: “Сини цього світу женяться і виходять заміж.
І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;
которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.
бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.
А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.”
Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: “Учителю, ти добре сказав.”
Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
І не насмілювались вони більше ні про що його питати.
І більш не сьміли питати Його нї про що.
І тоді він до них промовив: “Як же це кажуть, що Христос син Давида?
Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене,
А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?”
Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням: “Остерігайтеся книжників,
Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;
Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;